Page 56 - 4930

це концептуальний персонаж будь-якого суспільства. Уживаючи термін „учень”, ми
говоримо про учня взагалі. Говорячи про школу, ми матимемо на увазі школу взагалі.
Говорячи про працівників школи, маємо на увазі учительський, викладацький склад,
а також ланку управління, аж до міністра).
Ознайомлення з фактами деструктивної поведінки певного типу людини не може не
викликати в допитливого читача кілька „крамольних” питань до її зовнішньої та вну-
трішньої життєдіяльності, які так чи так, прямо або опосередковано визначають розви-
ток її здібностей. Що стосується питань зовнішньої життєдіяльності, то ми пропонуємо
згрупувати їх залежно від специфіки процесів відповідних аспектів у такі „блоки”.
Перше – до життя суспільства: а) чи правда, що будь-яку посадову роботу (напри-
клад, працівника школи – від учителя до міністра, промисловика, підприємця, еконо-
міста, фінансиста, юриста, журналіста, депутата, прем’єр-міністра, президента та ін.)
можна виконувати чотирма якісно відмінними способами, чи це неправда? б) якщо не-
правда, то треба відкинути висновки учених-людинознавців про чотири рівні розвитку
здібностей індивіда, чого чомусь ніхто не поспішає робити, але якщо правда, то чи може
індивід як діяч вільно вибирати з чотирьох придатний спосіб виконання роботи чи не
може? в) який із чотирьох способів забезпечує фахівцеві більш швидке й надійне досяг-
нення успіхів у життєдіяльності? г) яким із чотирьох способів виконують свої посадові
обов’язки наші сучасники, чи знають вони про це? ґ) яким способом я хотів би викону-
вати свої теперішні й подальші обов’язки як майбутній фахівець?
Друге – до науки: а) чому існує чотири основні рівні розвитку здібностей людини,
тобто якими чинниками зумовлено розвиток кожного з чотирьох рівнів здібностей в
індивіда? б) як співвідносяться між собою різні рівні різних здібностей в індивіда, ко-
релюються між собою чи ні, тобто чи може, наприклад, третій рівень розвитку однієї
здібності індивіда сусідити та взаємодіяти з другим рівнем розвитку якоїсь іншої його
здібності або ж усі здібності в нього завжди „працюють” на якомусь одному із чотирьох
рівнів розвитку? в) через які нейропсихічні органи або механізми розвиваються, удоско-
налюються й функціонують ті або ті здібності індивіда? г) в яких умовах і якими спосо-
бами здійснюється піднесення (виховання) та зниження (розбещення, деградація) рівня
здібностей індивіда?
Третє – до себе: а) до якої сфери трудової діяльності в мене найбільш розвинуті спад-
ково-генетичні задатки? б) до якого із чотирьох рівнів виконання роботи в мене сфор-
мовані прагнення в соціально-психічному середовищі попереднього мого життя, тобто
яким я хочу стати? в) де і як мені можна отримати сокровенну наукову інформацію про
розвиток, удосконалення й піднесення здібностей людини і як її освоювати, тобто які
умови мого соціального й територіального життєзабезпечення сприяють або перешко-
джають роботі над удосконаленням моїх здібностей?
Четверте – до школи: а) чому працівники школи не дають учням наукових знань
про рівневість розвитку здібностей людини, що означає дати ці знання учням, за яких
умов і в який спосіб це можна зробити? б) яким способом і за яких умов я як учень
зможу ці знання сприйняти й освоїти в навчальному процесі? в) чи потрібні зміни
в організації навчального процесу й в управлінні шкільною системою, щоб зробити
можливим і необхідним надання цих знань учням і засвоєння їх або ж можна обійти-
ся й без них?

55