Page 58 - 4930

самовдосконалення. Одночасно учень має можливість свідомо контролювати процес
свого розвитку через механізм рефлексії, яка концентрує в собі методологічну оснаще-
ність (озброєність) його інтелекту.
Модель людини необхідно будувати з урахуванням процесу взаємодії, з одного боку,
методолога, який викладає інформацію, а, з іншого, – учня, який сприймає її, з тим, щоб
на основі цієї моделі перейти до аналізу структури його діяльнісної здібності. Якщо зо-
бразити людину взагалі, узяту цілісно в процесі її життєдіяльності (позначимо її зна-
ком Х – „невідомий”) (див. рис. 1), щоб будь-який індивід, зацікавлений у самопізнанні
й самовдосконаленні власних здібностей, міг уявити себе на його місці, то процес життя
суспільства, членом якого він є і до якого звертає свій перший „блок” питань, можна зо-
бразити вектором часу, відклавши на ньому „минуле”, „сучасне”, „майбутнє” (див. рис. 1а).

Рис. 1. Людина, узята цілісно в процесі Рис. 1а. Питання індивіда до життя суспільства
її життєдіяльності з його минулим, сучасним, майбутнім

Відповідно зобразимо на схемі векторами й інші процеси життєдіяльності інди-
віда та „блоки” його питань до них: процес розвитку науки, стрижнем і метою якого
є людинознавство, у вигляді руху пізнання від інформації про явища через знання
сутності процесів до розуміння сенсу буття (див. рис. 1b); процес індивідуального

Рис. 1b. Питання індивіда до розвитку науки про людину.

57