Page 50 - 4930

на орієнтуватися не на економічну ефективність, а на збереження умов життя на
планеті, тобто детермінація життєдіяльності має здійснюватися з позицій майбут-
нього, а не потреб посередньої людини.
Про необхідність зміни механізму детермінації пише й сучасний український фі-
лософ Костянтин Зарубицький. Він стверджує, що сучасні наукові дослідження при-
мушують „уважно розглянути можливість існування в природному середовищі та-
кого явища, як детермінація майбутнім, і введення відповідного поняття” [31, с. 32].
Роздуми про детермінацію майбутнім, безумовно, актуальні, але необхідно знайти
філософські й наукові критерії й визначитися, хто здатен бути суб’єктом цієї діяль-
ності.
Наші дослідження щодо сутності людини доводять, що посередня людина, якій
протягом XIX – XX століть належав пріоритет, не здатна до детермінації майбут-
нім через її обмежені інтелектуально-психологічні можливості. Уважаємо також,
що детермінація майбутнім несе в собі життєстверджуюче начало, тоді як установ-
ка на економічну ефективність себе вичерпала й закінчується для людства антро-
полого-глобальною катастрофою. М. Гайдеггер, розмірковуючи про взаємозв’язок
цілей і засобів їх досягнення, сформулював фундаментальні думки щодо детермі-
нації майбутнім. „Мета, у прагненні до якої вибирають вид засобу, також відіграє
роль причини” [70, с. 222]. Безумовно, мета може бути орієнтована як на сьогодення,
так і на майбутнє. Під тиском антрополого-глобальної катастрофи людство пови-
нне переосмислити детермінанти своєї життєдіяльності. Детермінація майбутнім –
це умова реалізації людської сутності. Системотворчим чинником сьогоднішнього
життя й буття взагалі має стати модус належного. Нооекономіка й ноосуспільство
повинні будуватися на модусі належного. Створити ноосуспільство лише на основі
нооекономіки неможливо.
На нашу думку, роздуми про майбутнє на основі новітніх технологій без урахуван-
ня людських якостей є результатом одновимірного мислення й нагадують світогляд-
ну позицію будівників комунізму: побудувати світле майбутнє лише на економіч-
ному базисі. Так сьогодні розмірковувати це повторювати помилки марксистської
філософії. Ноотехнології стануть економічною основою ноосуспільства лише за умо-
ви подолання панівного становища посередньої людини в суспільному бутті. Філо-
софсько-антропологічним фундаментом другої й третьої хвилі розвитку економіки
були здібності посередньої людини, яка будувала свою діяльність на економічній ви-
годі й „законі” зростання потреб. К. Корсак активно використовує поняття „стійкий
розвиток”, стверджуючи, що ноотехнології зможуть стати основою такого розвитку.
Ми вважаємо, що стійкий розвиток можливий, по-перше, лише в умовах пріоритету
духовного над матеріальним, по-друге, в умовах переосмислення понять „розвиток”
і „діяльність”.
Сучасна філософська та психологічна думка абсолютизує поняття „діяльність”. Ви-
никла нагальна потреба філософського аналізу категорії „діяльність” та обмеження
людської діяльності в самій матеріальній практиці. З цього приводу сучасний ро-
сійський психолог М. С. Гусельцова пише: „Категорія „діяльність” також потребує
доповнення категорією „не-діяння” (китайське „у-вей”. Причому важливо відзначи-
ти, що „не-діяння” не дорівнює бездіяльності …)” [28, с. 112]. На нашу думку, катего-

49