Page 30 - 4930

а тому Е. Фромм виносить людині вирок: „Люди стали нелюдами” [67, с. 460].
Кризовий стан, пов’язаний з екологією, відомий усім. Але чому люди не протесту-
ють проти екологічних злочинів? Протестують, існує рух зелених, які регулярно здій-
снюють акції протесту, але виникає питання: чому нічого не змінюється? Відповідь
лише одна: влада у світі належить посередній людині, яка не хоче випускати її із рук.
Владу над світом вона цінує вище за саме буття й тим самим ставить себе за його межі.
Е. Фромм запитує себе: що ж заважає людям зробити необхідні висновки з наявних
знань про небезпеку, яка їм загрожує? Відповідь вбивча: „Це „щось” і є некрофіль-
ський елемент у характері людини” [67, с. 461]. На нашу думку, це „щось” і є бездум-
ність (Гайдеггер), пуерилізм, коли поведінка членів суспільства не відповідає рівневі
його розумності (Гейзинга), відсутність відповідальності посередньої людини за ре-
зультати власної діяльності, нездатність осмислено мислити. Некрофільські тенденції
в психіці посередньої людини свідчать про те, що вона не спроможна любити життя й
обмежується його сурогатами: пристрастями, потягом до вигоди й влади.
Е. Фромм, так само як і М. Гайдеггер та Й. Гейзинга, намагається зрозуміти, чи
зможе сучасна людина подолати некрофільські тенденції. У пошуках відповіді він
зазначає, що некрофілія – результат втрати узгодженості між почуттями, розумом
і волею [67, с. 462]. (До речі, Л. Фоєрбах визначав сутнісні сили людини через орга-
нічну єдність почуттів, розуму й волі [64, с. 462 – 463]). Е. Фромм чесно зізнається,
що сьогодні він неспроможний розв’язати цю проблему, але при цьому пропонує так
організувати суспільне життя й виховання людини, щоб розум зміг об’єднати зусил-
ля волі й серця й щоб усе це працювало синхронно [67, с. 470]. По суті, Е. Фромм по-
ставив перед школою й суспільством завдання формувати людину, у якій органічно
поєднувалися б мислення, що обчислює, і мислення, яке осмислює.
На нашу думку, Е. Фромм не бачить соціально-політичних шляхів та психологіч-
них механізмів подолання некрофільських тенденцій у суспільстві, але як мисляча
людина розуміє, що будь-яка тенденція породжує свою протилежність: „Насправ-
ді паралельно з ростом некрофільських елементів формується й набирає сили про-
тилежна тенденція – сила любові до життя” [67, с. 470]. Проаналізуємо цю думку в
контексті сучасних уявлень про сутність людини. Е. Фромм не говорить, який тип
людини може бути уособленням любові до життя. Необхідність подолання некро-
фільських тенденцій повинна викликати до життя новий тип людини, і боротьба за
це має стати основною домінантою сучасного етапу людської історії.
У 1977 році організатор і президент Римського клубу Ауреліо Печчеї в книзі „Люд-
ські якості”, узагальнюючи ідеї перших доповідей із дослідження глобальних проце-
сів життєзабезпечення людства – економічного, сировинного, енергетичного, про-
довольчого, екологічного, обґрунтовує висновок про те, що якщо люди не змінять
пріоритети громадського й індивідуального життя, тобто не змінять підхід до фор-
мування своїх здібностей, то катастрофа людства як виду неминуча, вона приско-
рено наближається. А. Печчеї мислить як філософ. Він розуміє, що змінити форми
буття людини можна лише в тому випадку, якщо в центр поставити людські якості.
„Саме в людині джерела всіх наших проблем, на ній зосереджені всі наші прагнення
та сподівання, у ній всі начала і всі кінці, і в ній же основи всіх наших надій. І якщо
ми хочемо відчути глобальність всього сущого у світі, то в центрі цього мусить стати

29