Page 27 - 4930

різних рівнях: економічному (людина відчужена від продуктів і результатів власної
праці); політичному (людина відчужена від процесу прийняття політичних рішень
і є статистом); правовому (безпорадність перед всемогутністю суду й держави в
тоталітарному й авторитарному суспільстві); відчуження на основі освіти й куль-
тури (людина розбещується за допомогою масової культури й стає органічно не-
здатною розуміти вічні духовні цінності). Для осмислення екзистенційної сутності
відчуження залучимо поняття „вкоріненість”, запропоноване М. Гайдеггером. Відчу-
ження – це результат втрати вкоріненості в буття, а точніше – відмова від пріоритету
духовного над матеріальним, що дозволило людині вважати себе Богом.
Для перевірки своєї гіпотези про некрофільські тенденції в бутті сучасної людини
Е. Фромм і Майкл Маккобі розробили методику й провели соціологічне дослідження.
Вони дійшли таких висновків: 1) некрофільський синдром дійсно існує; 2) біофіль-
ські й некрофільські тенденції піддаються виміру; 3) некрофільські тенденції деякою
мірою зумовлені соціально-політичними умовами життя людини. Результати дослі-
дження показали, що 10 – 15% опитаних мали некрофільську домінанту [67, с. 447].
Дослідження дозволило виявити зв’язок некрофільських тенденцій з політичними
поглядами людини. Е. Фромм не наводить матеріалів цих досліджень, а покликається
на висновки М. Маккобі: „Усі опитування показали, що антижиттєві (деструктивні)
тенденції доволі показово корелюють з політичними поглядами тих осіб, які виступа-
ють за посилення воєнної потужності країни <...> Особи з деструктивною домінантою
вважали пріоритетними такі цінності: більш жорсткий контроль над незадоволеними,
суворе дотримання законів проти наркотиків, переможне завершення війни у В’єтнамі,
контроль над підривними групами та їхніми діями, зміцнення поліції й боротьба зі
світовим комунізмом” [67, c. 448]. Отже, необхідно зробити два висновки. По-перше,
громадяни, які дотримуються авторитарних і тоталітарних поглядів, мають схиль-
ність до некрофільських тенденцій. По-друге, воєнно-політичне протистояння двох
систем – НАТО та країн Варшавського договору, а сьогодні США, НАТО, Росії й Китаю,
свідчить про певні некрофільські тенденції їхніх політичних еліт.
Як конкретний приклад некрофільських тенденцій Е. Фромм аналізує світогляд-
ну позицію засновника італійського футуризму Філіппо Томмазо Марінетті (1876 –
1944) та його творчість. Перший „Маніфест футуризму” (1909) містить одинадцять
пунктів. Наведемо деякі з них, що свідчать про некрофільські тенденції в життєді-
яльності посередньої людини. „Ми говоримо: наш прекрасний світ став ще прекрас-
нішим, тепер у ньому є швидкість. Під багажником гоночного автомобіля звивають-
ся вихлопні труби й вивергають вогонь. Його ревіння схоже на кулеметну чергу, і за
красою з ним не зрівняється Ніка Самофракійська. Ми оспівуємо людину за кер-
мом: кермо наскрізь пронизує Землю, і вона несеться круговою орбітою. Немає нічо-
го прекраснішого за боротьбу. Без наглості немає шедеврів. Поезія наголову розіб’є
темні сили й підкорить їх людині.
Хай буде війна – лише вона може очистити світ. Хай буде озброєння <...> – руйнів-
на сила анархізму, високі ідеали знищення всього і вся! Геть жінок!
Ми вщент рознесемо всі музеї, бібліотеки. Геть мораль лякливих угодовців і підлих
обивателів! Ми оспівуватимемо <...> радісний гул і бунтарський рев натовпу...” [Цит.
за: 67, с. 451 – 452].

26