Page 28 - 4930

Осмислюючи маніфест Марінетті, Е. Фромм доходить висновку, що „тут ми вже
бачимо серйозні елементи некрофілії: обожнення машин і швидкостей; розуміння
поезії як засобу для атаки; прославлення війни, руйнування культури; ненависть
до жінки; ставлення до локомотивів і літаків, як до живих істот” [67, с. 452]. Із цим
важко не погодитися, тим більше сьогодні, у розпал всезагальної комп’ютеризації.
Некрофільські тенденції суттєво посилилися з появою віртуального простору, який
став ерзацом реального життя.
Для подальшого філософського осмислення маніфесту Марінетті пропонуємо по-
рівняти основні його положення з ідеями Х. Ортеги-і-Гассета, А. Печчеї, Й. Гейзинги,
М. Гайдеггера. У міркуваннях Ортеги-і-Гассета некрофільські тенденції людини маси
виражено в потягу до прямої дії, прагненні до розриву з колишніми формами буття.
У М. Гайдеггера цю тенденцію сформульовано як втрату вкоріненості в буття
й бездумність. У роздумах А. Печчеї червоною ниткою проходить ідея переважання
зовнішньої (матеріальної) діяльності людини над внутрішньою (духовною, культур-
ною). У положеннях маніфесту Марінетті чітко простежуємо тенденцію до насилля
(„Хай живе війна”, „ Хай живе озброєння”), тут зроблено ставку на знищення ідеалів,
спостерігаємо варварський бунт посередньої людини проти культури. Отже, усі по-
зиції маніфесту – це гасла, орієнтовані на зовнішню діяльність, результат мислення,
що обчислює, і відсутність мислення, яке осмислює. Із зіставлення положень мані-
фесту з ідеями Х. Ортеги-і-Гассета, А. Печчеї, М. Гайдеггера об’єктивно випливає та-
кий висновок: некрофільські тенденції органічно притаманні людині маси, і сьогодні
вони вже набувають загрозливого характеру.
Ф. Марінетті для більш глибокого й точного обґрунтування ідей футуризму пише
другий маніфест (1910), у якому розвиває ідеї нової „релігії швидкостей”. „Після руй-
нування застарілих категорій – добра і зла – ми створимо нові цінності: нове бла-
го – швидкість і нове зло – повільність” [Цит. за: 67, с. 453]. Тут очевидний бунт
проти всієї тисячолітньої історії людської культури, який нічим не аргументовано.
Ф. Марінетті виразив „дух” посередньої людини, а точніше, його відсутність. На
жаль, необхідно визнати, що класична культура дотепер не змогла конструктивно
переосмислити маніфести ідеолога футуризму.
Німецький філософ і соціолог Макс Горкгаймер (1895 – 1973), аналізуючи інтелект
людини Нового часу, дійшов висновку, що в структурі її здібностей переважає ін-
струментальний розум [25, с. 90], характеристики якого корелюються з мисленням,
що обчислює, М. Гайдеггера. Людина з інструментальним мисленням уважає себе
Богом. У другому маніфесті Марінетті знаходимо підтвердження бунту посередньої
людини проти духовних основ людського буття: „Шурхіт швидкісного автомобіля –
ніщо інше, як найвище почуття єднання з Богом” [Цит. за: 67, c. 453].
Аналізуючи некрофільські тенденції, що проявилися під час Другої світової ві-
йни, а саме свідомість льотчиків, які бомбили міста з мирним населенням, Е. Фромм
пише: „На рівні здорового глузду вони, звичайно, розуміли, що внаслідок їхніх дій
тисячі, а то й сотні тисяч людей гинуть у вогні або під уламками, але на рівні почуття
вони це навряд чи сприймали; як не парадоксально це звучить, – їх особисто все це
не зачіпало” [67, с. 454]. Це твердження дивовижно доповнює думку М. Гайдеггера
про те, що в сучасної людини переважає мислення, що обчислює, і абсолютно від-

27