Page 178 - 4930

рівня розвитку, а саме ризик, що викриють його професійну некомпетентність.

4.4. Обґрунтування необхідності створення
методологічної лабораторії
в структурі обласної державної адміністрації

Лише державний службовець, який володіє методоло-
гією професійної діяльності,
здатний реалізувати інтерес своєї нації
Володимир Сабадуха

У сучасному світі актуалізується, загострюється життєва значущість методологіч-
ного забезпечення фахівців як посадових діячів усіх рівнів у всіх сферах життєді-
яльності суспільства того або того народу. Можна назвати принаймні дві об’єктивні
причини: перша – не просто збереження досягнутого науково-технологічного та
промислового потенціалу життєзабезпечення, але й подальший якісний розвиток
його шляхом подолання кризових явищ у різних сферах життєдіяльності суспіль-
ства; друга – зі зростанням масштабів кількісних і якісних параметрів життєзабезпе-
чення населення тої або тої країни слабне ідеологічно-політичне або державно-пра-
вове регулювання норм діяльності та взаємозв’язків фахівців на посадах і зростає
свобода творчої самостійності, яка реалізується лише за наявності в них відповід-
ного рівня здібностей, а за його відсутності породжує ефект анархії, егоїзму й без-
відповідальності.
Дія цих причин, що проявляється у вигляді посилення вимог самого життя до
якості здібностей фахівців, збільшується тим, що навчальні заклади в усьому світі
не ставлять і не розв’язують завдання методологічного озброєння своїх вихованців,
яким би це не здалося комусь неймовірним або неправдоподібним. Це факт. Тому,
якщо комусь і вдається компенсувати цей недолік, то лише в процесі самоосвіти
й зазвичай стихійно, отже, випадково. Решта ж, сповнені самозадоволення, продо-
вжують перебувати в стані блаженного незнання щодо можливостей власних діяль-
нісних здібностей, відсутності суб’єктивної потреби у власній методологічній освіті.
Сутність методологічного забезпечення фахівця можна звести до здібності впо-
рядковувати всі знання про світ, які він має, у струнку структуру в контексті сучасної
НКС, що дозволяє, з одного боку, осмислювати процес і результат своєї діяльнос-
ті, а отже, і діяльності будь-якої іншої особи, у контексті суспільства як цілісного
й живого соціального організму. З іншого боку, методологічна культура зводиться
до здібності практичного оволодіння концепцією чотирьох рівнів розвитку діяль-
нісної здібності індивіда, яка дозволить здобути воістину рентгенівську здібність
за проявами характеру діяльності та її результату безпомилково визначати рівень
соціального розвитку діяльнісної здібності діяча – чим він спонукається: стимулом,
мотивом, інтересом чи ідеалом. Це все зводиться до саморозвитку здібності свідомо
спонукатися особистим інтересом, який збігається з інтересом рідного народу.
Саме цей третій рівень (який зумовлює можливість виходу в четвертий) соціаль-
ного розвитку діяльнісної здібності дозволяє індивідові в професійній посадовій ді-

177