Page 112 - 4930

для нього як для людини й промисловця просто неприйнятні. „Спекуляція з гото-
вими продуктами не має нічого спільного зі справами – вона означає не більше й не
менше, як більш пристойний вид крадіжки, який не підлягає викорененню шляхом
законодавства” [44, с. 12].
Світоглядна й життєва позиція Г. Форда виразно проявилася в його ставленні до
виплати заробітної платні працівникам його підприємств „Мета моя в процесі та-
кого виробництва – виділяти максимум заробітної платні, інакше кажучи, надава-
ти максимальну купівельну спроможність” [44, с. 22]. На жаль, слід зазначити, що
промисловці на пострадянському просторі здійснюють свою економічну діяльність
і отримують прибуток не за рахунок наукових і технологічних нововведень, а за ра-
хунок зменшення заробітної платні, приховування податків. Орієнтація Г. Форда на
максимальну купівельну спроможність свідчить про те, що в центрі його світогляд-
ної позиції стояла людина. Доводиться дивуватися й жалкувати, що господарську та
економічну діяльність наших промисловців побудовано на абсолютно протилежних
принципах, а точніше, без урахування досягнень сучасної теорії та практики управ-
лінської діяльності.
У міркуваннях Г. Форда чітко простежується еколого-технологічний аспект: „Ко-
жен із нас працює над матеріалом, який не нами створений і якого створити ми не
можемо, над матеріалом, який нам дано природою” [44, с. 14]. Безумовно, що така
позиція орієнтувала його на максимально бережливе ставлення до природи.
У своїй господарській діяльності Г. Форд усвідомлює й ураховує політичні аспекти
виробництва: „Турбуватися про добробут країни – обов’язок кожного з нас. Лише за
цієї умови справу буде поставлено правильно й надійно” [44, с. 13]. Промисловець
у своєму кодексі орієнтує підприємців не обмежуватися економічними інтересами
підприємства, а мислити масштабами держави. Своєю чергою, господарська діяль-
ність уряду має бути спрямована на процвітання народу. „Уряд – лише слуга його
(народу – О. Г., В. С.), і завжди повинен таким залишатися. Тільки-но народ стає при-
датком до уряду, набуває чинності закон покарання, оскільки таке співвідношення
неприродне, аморальне та протилюдське” [44, с. 13].
Здійснюючи рефлексію над принципами своєї діяльності, Г. Форд робить висно-
вок, що масштаб (значимість) життя людини прямо залежить від тих суспільних
проблем, які вона здатна розв’язати, наскільки її політика відповідає потребам роз-
витку суспільства [44, с. 15]. Г. Форд не відриває виробничу діяльність підприєм-
ця від сукупної діяльності суспільства. Діяльність підприємця має підкорятися по-
требам суспільства. Отже, успіх у виробничій діяльності полягає не в примітивній
орієнтації на прибуток за рахунок обмеження заробітної платні працівникам, при-
ховування податків, а в багатомірному сприйнятті дійсності, а точніше, у цілісному
поєднанні у власній діяльності технолого-екологічного, економічного, політичного,
правового, морального аспектів, які синтезуються в цілі, що досягається за допо-
могою рефлексивного мислення. Кодекс професійної діяльності Г. Форда є, з одного
боку, практичним доказом ідеї О. М. Леонтьєва про ієрархію діяльностей і мотивів,
а, з іншого, – спростовує скептичне ставлення А. Б. Мігдала до філософії взагалі.
Викладені ідеї Г. Форда резюмуємо в такому вигляді: ось норми кодексу, приймай-
те до керівництва й досягайте успіху та процвітання – своєї справи та країни. Але

111