Page 111 - 4930

з’ясування загальних світоглядних проблем про місце людини у світі, про сенс її життя
та професійної діяльності зокрема суттєво впливає на процес і результат її професій-
ної діяльності, а точніше – на оволодіння методологією професійної діяльності. Для
доведення принципового впливу світоглядної й соціальної позиції на продуктивність
професійної діяльності звернімося до життєвого досвіду відомих людей ХХ століття.
Те, що загальна філософська культура й життєва позиція суттєво впливають на
результативність праці, переконливо доводить діяльність відомого американського
промисловця Генрі Форда (1863 – 1947). У 1923 році він написав книгу „Моє життя,
мої досягнення” з наміром поділитися зі світом своїми секретами (ноу-хау) успішної
діяльності: „Мені передусім хочеться довести, що застосовувані нами ідеї може бути
запроваджено всюди, що вони стосуються не лише галузі автомобілів або тракторів,
але ніби входять до складу деякого загального кодексу. Я твердо переконаний, що
цей кодекс цілком природний, і мені хотілося б довести це з такою непорушністю,
яка привела б, як наслідок, до визнання наших ідей не як нових, а як природного
кодексу” [44, с. 11]. Беручись осмислити життєве та професійне кредо Г. Форда, ми
свідомі, що його інтелектуальний досвід не вписується у свідомість панівного типу
промисловців і підприємців пострадянського простору, але сподіваємося, що з ча-
сом він буде затребуваний і конструктивно осмислений.
Проаналізуємо основні ідеї кодексу, але передусім зазначимо, що в ньому зна-
йшла відображення ієрархізована система людської діяльності, цілей і мотивів, про
яку писав О. М. Леонтьєв, досліджуючи проблеми особистості (див. підрозділ 2.3).
Звертаємо увагу на те, що чільне місце в кодексі відведено аналізу мети промислової
діяльності. Її Г. Форд убачає не в збагаченні, не в наживі, яка становить для нього
різновид азартної гри: „Завдання підприємства – виробляти для споживання, а не
для наживи або спекуляції. А умова такого виробництва – щоб його продукти були
доброякісні й дешеві, щоб продукти ці служили на користь народові, а не лише одно-
му виробникові” [44, с. 16].
В ієрархізованій системі цінностей Г. Форда гідне місце посідає моральний прин-
цип, який він розуміє як право людини на власну працю [44, с. 14]. Він визнає, що
природним є прагнення людини до щастя й добробуту, але його треба досягати
чесною працею: „Цілком природно працювати, усвідомлюючи, що щастя й добро-
буту досягають лише чесною працею. Людські нещастя є значною мірою наслідком
спроби звернути з цього природного шляху” [44, с. 11]. За межами цього принципу
для Г. Форда професійної діяльності не існує. На жаль, виведені моральні принципи
діяльності американського промисловця на пострадянському просторі сприймають
як анахронізм.
Здійснюючи рефлексію над своєю діяльністю, Г. Форд говорить, що виробництво
повинне мати пріоритет над обміном і грошима: „Якщо ми неспроможні виробляти,
ми неспроможні й володіти” [44, с. 14]. І далі продовжує: „Мета моя полягала в тому,
щоб виробляти з мінімальною затратою матеріалу й людської сили та продавати з мі-
німальним прибутком, причому щодо сумарного прибутку я покладався на розміри
збуту” [44, c. 22]. Звертаємо увагу також на те, що процеси обміну в Г. Форда мають
необхідний характер, вони підкорені процесам виробництва й не орієнтуються на
отримання надприбутків. Форд-підприємець не визнає будь-яких спекуляцій, вони

110