Page 109 - 4930

установлює зв’язки між думками й образами, що дуже часто не піддається понят-
тєвому й логічному опису, оскільки ці процеси переважно відбуваються інтуїтивно.
З наведеної інформації про сутність і види рефлексії, про інтелектуальні операції,
що забезпечують її здійснення в проблемній ситуації, стає зрозумілим, чому немає
готового й завершеного або повного викладу методології як навчального посібни-
ка, чому методологію професійної діяльності освоюють щоразу заново, ніби вперше,
чому далеко не завжди й далеко не все зрозуміло, як це відбувається в конкретного
фахівця. Зазначимо, що дивовижна ефективність процесу й результату пізнаваль-
ної та перетворювальної діяльності методологічно оснащеного професіонала знову
й знову спонукає дослідників буквально по крихтах виявляти й викладати її секрети.
Якщо спробувати відобразити наведену інформацію про рефлексію на нашій схемі,
винісши позицію самовизначення індивіда за межі його психіки й зануривши про-
дукт його діяльності в соціум – у процес життєдіяльності суспільства – вектор а), –
то вона набуде такого вигляду (див. рис. 12).

Рис. 12. Позиція самовизначення й види рефлексії в структурі діяльності індивіда

Отже, наявність розвинутої рефлексії (ретроспективної, інтроспективної, про-
спективної) виводить інтелектуальний потенціал професіонала на якісно новий
рівень діяльності: дозволяє бачити й розуміти приховані механізми розвитку сис-
темо-структур, бачити, як розвиток зовнішніх системо-структур впливає на буття
людини, на взаємини між різними суб’єктами діяльності. Рефлексія дозволяє вчасно
коригувати параметри системо-структур, інтуїтивно передбачати можливі катакліз-
ми й за необхідності змінювати економічну, соціальну, світоглядну орієнтацію членів
суспільства. Як справедливо зауважив А. В. Фурман, що методолог є хірургом сус-
пільних проблем.
Отже, предметом методології є процес взаємодії суб’єкта й об’єкта діяльності в со-
ціальному просторі й соціальному часі. Фахівець, який оволодів методологією, зда-
тен рефлексивно спостерігати й контролювати процеси еволюції структур об’єкта
й суб’єкта діяльності та еволюцію їхньої взаємодії. Оскільки логічно поєднати ці
взаємозв’язки дуже важко, рефлексія працює інтуїтивно.

108