Page 108 - 4930

ється, які результати діяльності забезпечує, з тим, щоб учень разом з учителем змо-
гли визначити, чи варто починати справу, чи треба утруднювати себе оволодінням
методологією професійної діяльності в навчальному процесі, чи не треба.
В індивіда розвиток рефлексивної здібності розпочинається з простої інтелекту-
альної операції в процесі трудової діяльності, у якій виникають принципові утруд-
нення в отриманні задовільного результату, а саме, із самовизначення щодо ситуації
трудової діяльності з її предметом, засобами, учасниками, взаємодією між ними та
вибору внутрішньої усвідомленої самостійної позиції у власному ставленні до всіх
них. Саме з усвідомлення позиції й починається рефлексивна проблематизація ситу-
ації: уточнення смислу діяльності, з’ясування й формулювання сутності проблеми,
інвентаризація наявних і потрібних для її розв’язання засобів і способів, узгодження
розуміння учасниками порядку та прийомів дії й критерію визначення що є що і хто
є хто в процесі подолання проблемної ситуації у спільній трудовій діяльності.
Залежно від просторово-часової спрямованості та предметного змісту інтелекту-
альних зусиль діяча розрізняють два види рефлексії. Ось що говорить про це мето-
долог Й. С. Ладенко: „Рефлексія, що здійснюється в умовах виділення нового піз-
навального завдання, виявлення нових ознак об’єктів і утворення нових понять, є
продуктивною і постає механізмом усвідомлення; рефлексія, яка здійснюється під
час підведення під поняття, є репродуктивною та становить механізм розуміння.
У випадку поєднання ознак продуктивної та репродуктивної рефлексій з ознаками
інтроспективної, ретроспективної та проспективної виникає уявлення про шість по-
парно різних її видів. Усі вони були включені в предмет генетичної – частіше зміс-
товно-генетичної – логіки як такого розділу науки, який займається винятково пи-
таннями формування нових утворень мислення” [15, с. 10 – 11]. Отже, предметом
рефлексії є встановлення смислових зв’язків між різними теоретичними концепці-
ями та формування нових понять, які б адекватно відображали реальність і допо-
магали людині передбачити процес еволюції системо-структур у різних галузях її
життєдіяльності.
Намагаючись відповісти на питання, у чому суть чистої рефлексії і що є рефлек-
сія як така, П. Г. Щедровицький пише: „Способи інтерпретації, установлення суті
рефлексії й характеру інстанції, яка рефлексує, багатоманітні й суперечливі. Факт
усвідомлення й безпосереднього досвіду поставав то як факт пізнання, то як факт
свідомості, знання, діяльності, мислення, комунікації” [52, с. 76]. Отже, рефлексія ба-
гатогранна, вона стосується всіх видів людської діяльності.
На підставі роздумів методолог дає таке визначення: „Чиста рефлексія є універ-
сальним комутатором, і суть рефлексування полягає в комутуванні” [52, с. 78], тобто
в установленні зв’язків між різними формами знань, різними поняттями, теоріями
й між наявними знаннями та проблемами, які необхідно розв’язувати. До загальних
характеристик рефлексії П. Г. Щедровицький відносить: „порівняння й зіставлен-
ня (так звану „логічну рефлексію”), установлення відношень, ототожнення й роз-
різнення, співпокладення й віднесення, рефлексивний вихід і поглинання, трансля-
цію, усвідомлення – як окремі та специфічні форми й види комутування рефлексії
в миследіяльності (МД)” [52, с. 78]. Отже, рефлексія як універсальний комутатор

107