Page 106 - 4930

3.1. Зміст поняття
„методологія професійної діяльності”

Методологія – шлях розуму
Олександр Гречаний

Поняття „методологія” тлумачать як учення про систему загальних принципів
і способів пізнання й перетворення світу людиною, зокрема їх застосування для
отримання оптимального результату [38, c. 365]. Зміст цього дивовижного за пов-
нотою й точністю наукового визначення методології тут необхідно представити ме-
тодологічно, щоби кожному було зрозуміло, як засвоєні знання, що становлять це
вчення, перетворюються в особливу інтелектуальну здібність того, хто їх засвоїв, яка
проявляється в якості процесу й результату будь-якої професійної діяльності. На-
самперед зазначимо, що методологія як учення або система знань не є наукою, хоча
вона спирається на досягнення всіх наук. Не є вона й філософією, хоча структуруєть-
ся й розробляється в надрах саме філософської свідомості. Підкреслимо також, що
вона здійснюється не в усякій діяльності, а лише в такій, яка достойна Логосу, Розуму.
Потреба в методології в індивіда загострюється в приховано проблемних ситуаці-
ях, коли він не може отримати результат, що задовольняє життєзабезпечення, діючи
старими засобами, прийомами, способами, методами, коли він не знає, в чому поля-
гає проблема, на які завдання її можна розкласти та якими новими засобами, прийо-
мами, способами, методами, які ще належить якимось чином розробляти, розв’язати.
Ми стверджуємо, що методологія як система знань – це концентроване вираження
досвіду інтелектуальної діяльності фахівця з осмислення й розв’язання проблемної
ситуації в його професійній трудовій діяльності шляхом розробки та застосування
нових засобів, прийомів, способів, методів, необхідних для виробництва двоєдиного
продукту – предмета споживання та суспільного зв’язку.
До аналогічного розуміння предмету методології приходить і Г. П. Щедровицький.
Він пише, що не можна методологію передавати від одного фахівця до іншого, як
знання або як інструмент інтелектуальної діяльності. Методологічну культуру фа-
хівця можна лише вирощувати в процесі спільної діяльності [50, с. 59]. Сутність ме-
тодології, на думку Г. П. Щедровицького, полягає не в чистому пізнанні, а у створенні
проектів, нових методик здобування знань, що обслуговують весь універсум люд-
ської культури [49, с. 35].
Суттєвий внесок у розвиток методології зробив А. В. Фурман. Він уважає, що ме-
тодологія – одночасно наука й мистецтво: „Методологія – це наука й мистецтво реа-
лізації досконалого мислення й ефективної діяльності в усіх сферах суспільного жит-
тя” [45, с. 16]. У цьому визначенні звертаємо увагу на думку про те, що оволодіння
методологією є умовою ефективної діяльності людини в усіх сферах життєдіяльності.
Погодившись із цим твердженням, можна говорити про методологію професійної
діяльності.
На нашу думку, суттєвим досягненням А. В. Фурмана є створення й розвиток віта-
культурної методології (ВК-методології). Її витоки сягають філософської ідеї єдності
людини зі світом українського філософа та психолога В. А. Роменця (1926 – 1998).

105