Page 61 - 4898
P. 61

14 Наведіть методичні рекомендації до презентації матеріалу під час лекції.
                15 Які особливості методики використання слайдів під час лекції?
                16 Висвітліть основні вимоги до оформлення дидактичних матеріалів.
                17 Проаналізуйте етапи реалізації програми застосування сучасних технічних засобів навчання.
                18 Яка роль електронних підручників, дидактичні правила їх підготовки.
                19 У чому полягають дидактичні можливості електронної інтерактивної дошки?
                20 Розкрийте сутність Smart-технологій, їх можливості й переваги, правила застосування.

                Перелік посилань на джерела
                1 Волкова Н. П. Педагогіка : посіб. для студ. вищих навч. закладів / Н. П. Волкова. – К. : Академія, 2001. – 576
           с.
                2  Іванов  В.  Ф.  Сучасні  комп’ютерні  технології  і  засоби  масової  комунікації:  аспекти  застосування  /  В.  Ф.
           Iванов, О. К. Мелещенко. – К. : ІЗМН, 2006. – 352 с.
                3 Крилов І. В. Інформаційні технології: теорія і практика / І. В. Крилов. – К. : Центр, 2006. – 128 с.
                4  Образовательный  портал/  Мультимедиа  в  образовании  /  –  [Електронний  ресурс].  –  Режим  доступу:
           http:/www.ido. edu.ru/open/multimedia/index.html.
                5 Про досвід використання мультимедійних технологій у навчальному процесі (у ВНЗ) [Електронний ресурс].
           – Режим доступу : http://www.ime.edu-ua.net/em11/content/ 09rssseh.htm.














                                                        Лекція 15
                            ОСНОВИ ВИХОВНОЇ РОБОТИ ЗІ СТУДЕНТАМИ ТА СЛУХАЧАМИ

               15.1 Мета і завдання виховання у вищому навчальному закладі

               Виховання  –  процес  цілеспрямованого  систематичного  формування  особистості,  зумовленого  законами
         суспільного розвитку, дією об’єктивних і суб’єктивних чинників.
               У вихованні особистості беруть участь сім’я, родина, навчально-виховні заклади, на нього впливають мікро- і
         макросередовище,  соціально-політична  та  економічна  ситуація  в  країні,  засоби  масової  інформації,  громадські
         організації та ін.
               Усе це робить процес виховання, з одного боку, більш керованим, оскільки існує чимало ефективних способів і
         засобів  впливу  на  особистість,  а  з  іншого  –  ускладнює  управління  ним,  тому  що  важко  інтегрувати  всі  фактори
         впливу, застерегти особистість від негативних впливів [1, 2].
               Об’єкт виховання – процес формування особистості разом з її ставленням до суспільства, себе й інших людей,
         до праці. Деякі стосунки відповідають структурі психічних якостей особистості й охоплюють сферу її потреб, знань,
         почуттів, вольових дій і вчинків.
               Предмет  виховання  –  специфічні  для  виховання  проблеми  та  явища:  закономірності  й  принципи,  зміст,
         технології, методи, прийоми та форми, спрямовані на реалізацію мети й завдань виховання.
               Виховувати  –  означає  створювати  системи  таких  стосунків  між  людьми,  що  стимулюють  певне  ставлення
         особистості до себе й інших, до суспільства, до праці.
               Виховання, як розвиток і навчання, – безперервний процес.
               Складовими  процесу  виховання  є  категорії  самовиховання  і  перевиховання,  які  одночасно  відображають  і
         специфіку виховання, і становлять понятійно-категоріальний апарат педагогіки.
               Самовиховання  –  вищий  етап  виховного  процесу,  систематична  й  свідома  індивідуальна  діяльність  людини,
         спрямована на вироблення в собі бажаних фізичних, розумових, моральних, естетичних якостей, позитивних рис волі
         й характеру,  усунення  негативних звичок. Провідним компонентом змісту самовиховання є формування вольових і
         моральних якостей. Потреба у самовихованні – вища форма розвитку особистості [5].
               Перевиховання  –  виправлення  відхилень,  вад,  негативних  наслідків,  допущених  у  вихованні  особистості.
         Перевиховання  спрямовано  на  перебудову  неправильних  (хибних)  поглядів,  суджень,  переконань,  перетворення
         негативних  способів  поведінки  у  суспільно  визнані  норми.  Провідним  механізмом  перевиховання  є  залучення
         особистості до суспільно-корисної діяльності, в процесі якої відбувається переоцінка цінностей, зміна поведінки [5].
               Виховання  студентів  –  процес  творчий,  зорієнтований  на  проблеми,  пов’язані  зі  специфікою  ВНЗ,  на
         особливості  регіону.  В  ідеальній  перспективі  ВНЗ  освіти  мають  стати  школою  саморозвитку,  самоуправління,
         самодисципліни, свідомої відповідальності, співробітництва й творчості викладача й студента.


                                                            61
   56   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66