Page 51 - 4898

У підготовці до заняття враховують: зміст, структуру, добір прикладів та ілюстрацій, методичне оформлення,
розрахунок часу, склад та особливості студентів тощо.
Дидактичні цілі лекцій: повідомлення нових знань, систематизація й узагальнення накопичених, формування на
їхній основі ідейних поглядів, переконань, світогляду, розвиток пізнавальних і професійних зацікавлень.
Загальний структурний каркас будь-якої лекції – формулювання теми, повідомлення плану і літератури, яку
рекомендовано для самостійної роботи, а потім – чітке дотримання плану.
У педагогічній практиці для здійснення навчального процесу доцільно окреслити такі види академічних лекцій:
- вступна;
- інформаційна;
- оглядова;
- настановна;
- підсумкова.
Часто до видів лекцій зараховують також проблемну лекцію, лекцію-візуалізацію; лекцію із запланованими
помилками, бінарну лекцію (лекцію вдвох), лекцію-прес-конференцію тощо. Однак, це не зовсім правильно, оскільки
йдеться не про вид лекції, а метод її викладання: проблемна лекція – на основі проблемного методу; бінарна (лекція
вдвох) – методу діалогу; лекція-візуалізащя – методу наочності; лекція із запланованими помилками – методу
пошуку помилок; лекція-прес-конференція – методу запитань-відповідей. На практиці кожну лекцію – вступну,
інформаційну, оглядову, настановну, підсумкову – можна викласти з допомогою вказаних методів.
Вступна лекція дає перше цілісне уявлення про навчальний предмет і орієнтує студента в системі роботи з
цього курсу. Лектор ознайомлює студентів з метою та завданнями курсу, його роллю і місцем у системі навчальних
дисциплін та в системі підготовки фахівця. Подає короткий огляд курсу, етапи розвитку науки і практики, досягнення
у цій сфері, імена відомих учених, викладає перспективні напрями досліджень. Лектор відзначає методичні й
організаційні особливості роботи в межах курсу, а також подає аналіз навчально-методичної літератури, яку
рекомендовано студентам, уточнює терміни і форми звітності [2, 4].
Інформаційна лекція орієнтована на викладення і пояснення студентам наукової інформації, яку потрібно
осмислити й запам’ятати. Це найтрадиційніший тип лекцій у практиці вищої школи.
Оглядова лекція – систематизація наукових знань на високому рівні. Bона потребує чимало асоціативних
зв’язків у процесі осмислення інформації, яку викладають під час розкриття внутрішньопредметних і міжпредметних
зв’язків, крім деталізації й конкретизації. Зазвичай, стержень викладених теоретичних положень становить науково-
понятійна й концептуальна основа всього курсу чи великих його розділів.
Настановна лекція – вид лекції у вищій школі, спрямований на розкриття підходів, принципів, умов, форм,
методів та особливостей діяльності студентів з метою оволодіти, насамперед самостійно, сукупністю знань, навичок і
вмінь. Настановні лекції найчастіше проводять із студентами заочної та дистанційної форм навчання.
Підсумкова лекція – вид лекції, який використовують наприкінці вивчення навчальної дисципліни, блокa
навчальних дисциплін, курсу тощо з метою підбивання підсумків із питань аналізу діяльності студентів; змісту
глибини й широти здобутих знань, навичок і вмінь, розкриття шляхів їх реалізації в житті; висвітлення проблем
наукових питань та ін.
Ще раз підкреслюємо, що кожен вид лекції у вищій школі можна прочитати, використовуючи різні методи.
Наприклад, на основі проблемного методу викладають так звану проблемну лекцію. Під час цієї лекції нові знання
повідомляють через проблемність питання, завдання чи ситуації. Процес пізнання студентів у співпраці й діалозі з
викладачем наближається до дослідницької діяльності. Зміст проблеми розкривають через організацію пошуку її
розв’язання чи підсумовування й аналізу традиційних і сучасних поглядів.
На основі методу наочності викладають так звану лекцію-візуалізацію. Це форма подавання лекційного
матеріалу засобами аудіо-, відеотехніки чи іншими технічними засобами навчання. Читання такої лекції – розгорнуте
чи коротке коментування візуальних матеріалів (натуральних об’єктів – людей у їхніх діях і вчинках, у спілкуванні й у
розмові; мінералів, реактивів, деталей машин; картин, малюнків, фотографій, слайдів; символічних, у вигляді схем,
таблиць, графіків, моделей)
На основі діалогічного методу викладають бінарну лекцію – різновид читання лекції у формі діалогу двох
науково-педагогічних працівників (або як представників двох наукових шкіл, або як ученого і практика, викладача і
студента і т.д.).
На основі методу пошуку помилок викладають так звану лекцію із заздалегідь запланованими помилками,
яка розрахована на стимулювання студентів до постійного контролю пропонованої інформації (пошук помилки:
змістової, методологічної, методичної, орфографічної). Наприкінці лекції проводять діагностику слухачів і аналіз
зроблених помилок.
На основі методу запитань і відповідей викладають лекцію-конференцію. Її проводять як науково-практичне
заняття, із поставленою проблемою й системою доповідей, тривалістю 5-10 хв. Кожен виступ репрезентує логічно
завершений текст, заздалегідь підготовлений у межах запропонованої викладачем програми.
Сукупність представлених текстів дасть змогу всебічно висвітлити проблему. Наприкінці лекції викладач
підбиває підсумки самостійної роботи й виступів студентів, доповнюючи чи уточнюючи запропоновану інформацію, і
формулює основні висновки.
Лекція-консультація може відбуватися за різними сценаріями.
Перший варіант – за типом «запитання – відповіді». Лектор відповідає упродовж лекційного часу на запитання
студентів за матеріалами всього розділу чи всього курсу.
Другий варіант такої лекції, яку можна організувати за типом «запитання-відповіді-дискусія», є потрійним
поєднанням: викладення нової навчальної інформації лектором, задавання запитань і організація дискусії у пошуку
відповідей на сформульовані питання.

51