Page 48 - 4898

Вибіркова частина складається із циклів дисциплін самостійного вибору ВНЗ і дисциплін вільного вибору
студента.
Оскільки навчання у вищих навчальних закладах III і IV рівнів акредитації має ступеневий характер, то в
навчальному плані передбачено загальний обсяг годин циклу підготовки бакалаврів. Після цього для підготовки
спеціалістів запроваджується третій цикл, який включає додатково соціально-економічні дисципліни, професійно
орієнтовані дисципліни, дисципліни спеціалізації, практики, дипломну роботу.
Навчальними планами передбачено – за будь-якої схеми підготовки фахівців – крім теоретичного навчання,
різні види практичної діяльності (навчальну, виробничу, педагогічну, переддипломну практики) та державну
атестацію [2].
Для забезпечення якості навчання у вищій школі необхідно звертати особливу увагу на систему планування та
організації навчального процесу. При цьому слід ураховувати, що навчальний процес у ВНЗ будується відповідно до
вимог державних нормативно-правових документів, зокрема Положення про організацію навчального процесу у вищих
навчальних закладах. Планування і організація навчального процесу здійснюється на основі чинного навчального
плану.
У навчальному плані для кожної спеціальності визначено графік навчального процесу, яким передбачено:
бюджет годин у тижнях, такі аспекти навчальної діяльності як теоретичне навчання, екзаменаційна сесія, практика,
державні іспити, виконання дипломних робіт, канікули.
У навчальному плані з кожної дисципліни чітко окреслюється кількість годин, що відводяться на лекції,
лабораторно-практичні та семінарські заняття, терміни виконання курсових робіт, складання заліків та іспитів.
Графік і план навчального процесу є основою для складання розкладу занять – важливого документу, яким
регламентується академічна робота студентів і викладачів.
У руслі виконання Болонських угод в українських ВНЗ відбувається переорієнтація навчальних планів з
лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму навчання, на посилення
ролі самостійної роботи студента. У зв’язку з цим доцільною є практика організації навчально-пізнавальної діяльності
з використанням індивідуальних навчальних планів студентів.
Індивідуальний навчальний план є робочим документом студента, який складається на початку кожного
навчального року спільно із куратором.
У навчальний план студента включаються нормативний та вибірковий компоненти. Студентові слід пояснити,
що нормативна частина – це обов’язковий для засвоєння зміст фахової освіти.
До нормативних навчальних дисциплін належать гуманітарні, соціально-економічні, фундаментальні
дисципліни та цикл професійно-орієнтованих дисциплін. Наразі чинними нормативними актами ВНЗ надається
автономне право щодо визначення змісту освіти, але його рівень не повинен бути нижчим від нормативного.
Наближення вищої освіти в Україні до європейського рівня потребує перегляду співвідношення між
нормативними і вибірковими дисциплінами в бік збільшення частки останніх [3].
Важливим нормативним документом, що визначає зміст освіти у вищій школі є навчальна програма –
державний документ, в якому визначено зміст освіти з окремої навчальної дисципліни з виділенням розділів, тем,
кількості годин на їх опрацювання.
Навчальні програми розробляються науково-методичними комісіями ВНЗ за професійними напрямами та
затверджуються Міністерством освіти і науки України. Вони є базовими з основних дисциплін з урахуванням
державних стандартів. На їх основі кафедри ВНЗ розробляють робочі навчальні програми, які затверджуються
кафедрами, вченими радами факультетів.
Робочі навчальні програми обов’язкові для виконання викладачами. У підготовці навчальних програм треба
ретельно дотримуватися вимог наступності між змістом освіти в загальноосвітніх навчально-виховних закладах, а
також рівнями підготовки фахівців у рамках вищої школи – бакалаврів, магістрів [2].
Навчальна програма є базовим документом у підготовці підручників і навчальних посібників для вищої школи.
Підручник – це навчальна книга, в якій розкривається зміст навчального матеріалу з конкретної дисципліни
відповідно до вимог чинної програми.
Навчальний посібник – це навчальна книга, в якій розкривається зміст навчального матеріалу з окремих
аспектів програми, а також подається додатковий матеріал для формування у студентів відповідних умінь і навичок.
Якщо для загальноосвітніх навчально-виховних закладів готують переважно підручники, де чітко визначені
параметри щодо змісту освіти, то у ВНЗ більш поширені навчальні посібники. Це дає змогу викладачам і студентам
значно розширювати діапазон пізнавальної діяльності, залучати додаткові наукові джерела, особливо ті, в яких
подається нова наукова інформація.
Підготовка підручників і навчальних посібників потребує від авторів великої відповідальності.
По-перше, у цих навчальних книгах мають бути акумульовані ґрунтовні наукові знання з конкретних проблем,
що мають сенс для розуміння гносеологічних засад розвитку певної науки і які не втратили своєї значущості для
подальшого становлення відповідних наукових напрямів, а також сприяють формуванню професійних умінь і навичок
майбутніх фахівців.
По-друге, у навчальних посібниках мають бути закладені основи й передумови подальшого розвитку наукових
інтересів студентів.
У процесі підготовки підручників і навчальних посібників для ВНЗ автори мають ретельно дбати про
реалізацію в них вимог основних принципів навчання: науковості, систематичності, послідовності й доступності
викладу, наочності, ґрунтовності, зв’язку матеріалу з професійною діяльністю. Також важливо в підручниках і
навчальних посібниках структурувати матеріал з належним дотриманням дидактичних вимог: чітко визначати
проблемні питання, які розглядаються у тій чи іншій темі, завдання для самостійної навчальної роботи студентів,
список літератури, питання для самоконтролю і тощо [2].

48