Page 47 - 4898

Загальна освіта передбачає оволодіння знаннями, уміннями й навичками з основ наук, які потрібні людині у
повсякденному житті, а також підготовку до здобуття професійної освіти. Загальну освіту здобувають у
загальноосвітніх навчально-виховних закладах (школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах).
Політехнічна освіта (грец. poly – багато і techne – мистецтво, майстерність, вправність) виконує функцію
ознайомлення з різноманітними галузями виробництва, пізнання сутності основних технологічних процесів,
оволодіння вміннями й навичками обслуговування найпростіших технологічних (виробничих) процесів.
Окремими компонентами політехнічної освіти людина оволодіває впродовж усього життя шляхом стихійного
пізнання навколишньої дійсності, у процесі здобуття загальної та професійної освіти, а також беручи участь у
виробничій діяльності.
Професійна освіта спрямована на оволодіння знаннями, уміннями й навичками, які потрібні для здійснення
професійної діяльності. В Україні професійну освіту здобувають у вищих та професійно-технічних навчальних
закладах.
Зміст освіти – це чітко окреслене коло знань, умінь, навичок та компетенцій, якими людина оволодіває шляхом
навчання у навчальному закладі або самостійно. Він містить систему наукових знань про природу, суспільство,
людське мислення, культуру та практичних умінь і навичок, необхідних для життєдіяльності людини.
Зміст освіти в цілому має сприяти розв’язанню генерального завдання – формуванню гармонійної, всебічно
розвиненої особистості. Коли йдеться про зміст освіти, який лежить в основі професійної підготовки, то мається на
увазі, що він орієнтований на формування професійної та загальної культури фахівців у широкому розумінні.
Зміст освіти (загальної, політехнічної, професійної) не є сталою величиною.
Він змінюється залежно від рівня розвитку науки, соціально-економічного, культурного стану суспільства з
урахуванням потреб освітньої підготовки молоді та перспектив соціального й економічного розвитку країни.
Процес удосконалення змісту освіти, зокрема професійної, потребує чималих зусиль. Тут треба враховувати
перспективу, тому що випускники ВНЗ працюватимуть у різних галузях народного господарства тривалий час після
здобуття професійної освіти. Справа ускладнюється ще й тим, що обсяг нових знань (інформації) з усіх наук у
середньому подвоюється через 3-6 років. Ось чому так важливо при формуванні змісту освіти для підготовки фахівців
певної спеціальності вибрати з великого масиву інформацію, яка є результатом найновіших наукових досягнень і
стане базовою для становлення фахівця з погляду перспективи його професійної діяльності [2].
Зміст освіти закріплюється державними документами та навчально-методичними комплексами. Це навчальні
плани, навчальні програми, підручники, посібники.
Навчальний план – документ, який визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін,
послідовність їх вивчення та кількість годин (кредитів), що відводяться на їх вивчення, графік навчального процесу,
форми і методи поточного та індивідуального контролю навчальних досягнень студентів.
Навчальний план відображає також обсяг часу, який відводиться на самостійну роботу студентів.
Базовий навчальний план розробляється на основі вимог Державного стандарту підготовки фахівців зі
спеціальності на весь період реалізації відповідної освітньо-професійної програми, затверджується керівником ВНЗ,
погоджується в Міністерстві освіти і науки України, інших профільних міністерствах, яким підпорядковані вищі
навчальні заклади, і скріплюється відповідними печатками.
На основі навчального плану розробляється робочий навчальний план на поточний навчальний рік, який
затверджується деканом (директором) відповідного факультету (інституту)[2, 3].
Навчальний план ВНЗ III і IV рівнів акредитації складають за такими рівнями підготовки фахівця: бакалавр;
магістр.
До обов’язкових складових навчального плану належать: реквізити, графік навчального процесу, план
навчального процесу, цикли дисциплін підготовки фахівця [2].
Складання навчального плану – відповідальна і складна справа. Тут можна виділити два головних етапи.
На першому етапі необхідно вивчити вимоги, продиктовані відповідними галузями професійної діяльності,
окреслити основні напрями підготовки фахівців певного профілю.
Профіль підготовки кадрів для кожної галузі визначається поділом праці. Профіль навчання має конкретний
зміст і є одним із критеріїв, за яким перелік спеціальностей вищої професійної школи поділяється на групи.
Другий етап – безпосереднє складання навчального плану. У ньому всі дисципліни розподілені на дві групи:
нормативні й вибіркові, а вони, своєю чергою, – на певні цикли.
З огляду на державні стандарти в освіті, навчальні плани з усіх спеціальностей містять однаковий набір
нормативних навчальних дисциплін.
Нормативні навчальні дисципліни – це дисципліни, встановлені відповідною освітньо-професійною
програмою, тому дотримання їх назв і обсягів є обов’язковим для навчального закладу. Якщо перелік нормативних
навчальних дисциплін чітко регламентований, то вибіркові навчальні предмети встановлюються ВНЗ з урахуванням
освітніх і кваліфікаційних вимог до професійного рівня фахівця, можливостей та традицій конкретного навчального
закладу, регіональних потреб і т. ін.
Нормативна частина навчального плану включає:
І Групу (цикл) гуманітарних та соціально-економічних дисциплін. Беручи до уваги особливості профілю
підготовки фахівців (гуманітарний, природничий, технічний та ін.), у цьому циклі може дещо змінюватися перелік
дисциплін та кількість годин на ту чи іншу дисципліну.
ІІ Групу фундаментальних дисциплін, що містить цикл дисциплін природничо-наукової підготовки, та перелік
дисциплін, вивчення яких становить базу для засвоєння вужчих фахових навчальних курсів, об’єднаних у ІІІ циклі
професійно орієнтованих дисциплін.
Навчальний час, що передбачений для засвоєння нормативної частини змісту ОПП, повинен становити 60-65 %
від загального навчального часу підготовки студентів.

47