Page 44 - 4898

На підготовчому етапі педагогічного процесу створюються належні умови для його функціонування в
заданому напрямі та із заданою швидкістю. Вирішуються такі завдання: мета, діагностика умов, прогнозування
досягнень, проектування і планування розвитку процесу.
Сутність визначення мети полягає в тому, щоб трансформувати загальне педагогічне завдання в конкретні
завдання, які досягаються на певному відрізкові педагогічного процесу і в наявних умовах. На цьому етапі
виявляються суперечності між вимогами загальної педагогічної мети і конкретними можливостями студентів,
навчального закладу, накреслюються шляхи розв’язання цих суперечностей.
Визначити правильно загальну мету неможливо без діагностики. Педагогічна діагностика – це дослідницька
процедура, спрямована на «з’ясування» умов і обставин функціонування педагогічного процесу [5]. Її головна мета –
отримати достатньо чітке уявлення про ті причини, які допомагатимуть чи перешкоджатимуть досягненню
запланованих результатів. У процесі діагностики збирається вся необхідна інформація про реальні можливості
педагогів і вихованців, рівень їхньої попередньої підготовки, умови функціонування процесу. Часто конкретні умови
змушують переглядати завдання, визначені спочатку, узгоджувати їх з реальними можливостями.
За діагностикою здійснюється прогнозування функціонування і результатів педагогічного процесу. Сутність
прогнозування полягає в тому, щоб наперед, ще до початку педагогічного процесу оцінити його можливу
результативність у наявних умовах. Використовуючи наукове прогнозування, ми можемо дізнатися про те, чого ще
немає, наперед теоретично розрахувати параметри процесу. Прогнозування здійснюється за допомогою складних
методик, але витрати на отримання прогнозів відшкодовуються, бо при цьому педагоги отримують можливість
активно втручатися в проектування і хід педагогічного процесу, не чекаючи, доки він виявиться малоефективним чи
матиме небажані результати.
Завершується підготовчий етап скоректованим на основі діагностики і прогнозування проектом організації
процесу, який після остаточного доопрацювання реалізується в плані. План завжди узгоджується з певною системою.
У педагогічній практиці використовуються різноманітні плани – керівництва навчально-виховним процесом у ВНЗ,
виховної роботи в кураторській групі, плани проведення окремих лекцій, семінарських, практичних, лабораторних
занять тощо. Отже, на підготовчому етапі створюють необхідні навчально-матеріальні, морально-психологічні,
естетичні умови, раціонально розподіляють наявний час. Завершують підготовчий етап розробленням перспективного
плану професійної підготовки людей.
Етап здійснення педагогічного процесу – це відносно самостійна система, яка складається з таких
взаємопов’язаних між собою елементів: визначення і роз’яснення мети й завдань майбутньої діяльності; взаємодія
викладачів і студентів; використання визначених методів, засобів і форм педагогічного процесу; створення
сприятливих умов;
здійснення різноманітних заходів стимулювання діяльності студентів; забезпечення зв’язку педагогічного
процесу з іншими процесами.
Ефективність процесу залежить від того, наскільки цілеспрямовано ці елементи узгоджені між собою і чи не
суперечить їхня спрямованість і практична реалізація загальній меті. Наприклад, у процесі педагогічної взаємодії
здійснюється оперативний педагогічний контроль, покликаний відігравати стимулюючу роль. Однак, якщо його
спрямованість, обсяг, мета не підпорядковані загальній меті і загальній спрямованості цілісного педагогічного
процесу, контроль зі стимулу може перетворитися в гальмо [5].
На етапі здійснення педагогічного процесу важливу роль відіграє зворотний зв’язок, який є основою для
прийняття оперативних управлінських рішень. Зворотний зв’язок – основа якісного управління процесом. Його
розвитку і зміцненню кожен педагог повинен надавати пріоритетного значення. Оперативний зворотний зв’язок
сприяє своєчасному введенню поправок, які надають педагогічній взаємодії необхідної гнучкості. Отже, етап
організації й реалізації педагогічного процесу містить такі елементи взаємодії суб’єктів та об’єктів навчання:
формулювання мети та роз’яснення завдань діяльності, прийняття їх тими, хто навчається, та окремими виконавцями;
реалізація обраних методів, засобів і форм організації педагогічного процесу; забезпечення взаємодії всіх суб’єктів
виховання; створення сприятливих умов; здійснення різних заходів стимулювання активності людей. У процесі
організації педагогічної взаємодії здійснюють оперативний контроль, виокремлення слабких аспектів у методах і
формах організації виховних впливів, регулювання процесу, уміло організовуючи різноманітні заходи стимулювання
діяльності об’єктів навчання, внесення оперативних коректив у зміст діяльності суб’єктів навчання й виховання, у
послідовність окремих її видів тощо [9].
Завершується цикл педагогічного процесу етапом аналізу досягнутих результатів. Це потрібно для того, щоб
ще раз уважно проаналізувати хід і результат педагогічного процесу з тим, щоб у майбутньому не повторити помилок,
які неминуче виникають навіть у бездоганно організованому процесі, і щоб у наступному циклі врахувати
неефективні моменти попереднього.
Суб’єкти навчання вивчають слабкі й сильні аспекти навчально-виховного процесу, рівень професійної
підготовленості студентів до професійної діяльності, їх громадську, соціальну і моральну зрілість, рівень розвитку
особистості, її зміст та ін.
Особливо важливо виявити причини неповної відповідності результатів і цілей навчання й виховання. Аналіз
причин відставання й недоліків – дуже важливий елемент завершального етапу педагогічного процесу. Без цього
неможливо правильно окреслити подальший рух уперед.
Одним із найважливіших напрямів підвищення якості та ефективності навчання й виховання є інтенсифікація
педагогічного процесу. Вона відбувається на основі правильного поєднання традиційних та інноваційних підходів і
впровадження нових технічних засобів, технологій, методик тощо. Цього досягають завдяки гранично конкретному
формулюванню навчально-виховних завдань, раціональному плануванню професійної підготовки, ретельному добору
навчального матеріалу, ефективному використанню навчального й позанавчального часу, застосуванню сучасних

44