Page 29 - 4898

діяльності в робочий час. Наприклад, фотолюбительство в педагога – хобі, але він навчає фотосправі студентів, і не
взагалі, а в органічній єдності з викладанням предмета і завданнями виховання навчаючи молодь.
Отже, головне завдання в організації вільного часу полягає в тому, щоб перетворити його на простір для
розвитку здібностей особистості. Завдання це, перш за все, педагогічне [4].

5.3 Шляхи раціонального використання викладачем часу на харчування і сон

Харчування – один із факторів зовнішнього середовища, що істотно впливає на здоров’я, працездатність і
тривалість життя. Наука про харчування звертає увагу на те, щоб харчування було достатнім за калорійністю,
різноманітним за складом продуктів, нормованим по часу прийому їжі, дозованим за кількістю калорій в різний час
дня. Розглянемо коротко ці питання в плані рекомендацій [2, 4].
Сутність достатнього харчування. Науковими дослідженнями встановлено, що для дорослої людини при
середній стомлюваності в роботі рекомендується добовий раціон в 3000 кал. Якщо сказати точніше, то щоденний
раціон харчування людини по калорійності повинен відповідати витратам його енергії за цей період. При визначенні
норм калорій рекомендується враховувати такі фактори: вік, стать, професію, кліматичні зони, умови побуту, заняття
фізкультурою і спортом, індивідуальність викладача.
Також ученими розроблені приблизні нормативи. Так, наприклад, для чоловіків віком від 18 до 40 років у
північних районах потреба в енергетичних ресурсах вище, ніж у центральних та південних: у північній зоні потрібно
3450 кал., а в південній – 2850 кал. У північних районах норми жирів у добовому раціоні слід підвищувати за рахунок
зменшення вуглеводів. Важливо також враховувати частку деяких вітамінів (А і Д, тіаміну).
У процесі харчування важливо не тільки дотримуватися норми калорій, а й урізноманітнити їжу протягом дня і
особливо протягом тижня. Справа в тому, що їжа – це не тільки білки, жири і вуглеводи, а й мінеральні солі, вітаміни
та інші біологічно активні речовини. Наприклад, майже половину амінокислот наш організм не виробляє. Їх можна
отримати лише з їжею. Отже, чим різноманітніші продукти харчування, тим більше гарантії в тому, що організм
отримає всі в достатку або «знайде» гідну заміну.
Нормоване в часі харчування. Науково доведено необхідність 3-4-разового харчування впродовж дня та в
установлені терміни. Більш або менш часте харчування, якщо це не призначено лікарем, малоефективне, а часто й
шкідливе, оскільки порушує ритм роботи шлунку та інших систем організму.
Якщо обмежитися дворазовим харчуванням (вранці та ввечері), а перерву у прийманні їжі збільшити до 7-8 год,
то порушується не тільки система травлення, але і жировий обмін.
При чотириразовому прийманні їжі і дотриманні норм харчування вага тіла, як правило, не збільшується. Не
рекомендується спати після їжі. Краще зайнятися легкою фізичною роботою або зробити невелику прогулянку на
свіжому повітрі.
Дуже важливим є встановлення та дотримання точних термінів приймання їжі і розподіл денного раціону. При
чотириразовому харчуванні для викладачів у віці від 20 до 40 років рекомендується приймання їжі в такі строки:
перший сніданок – 7.25-7.45, другий сніданок – 11.30-11.45, обід –14.00-14.30, вечеря – 19.00-19.30.
Як розподілити найкращим чином денний раціон їжі. Для середнього віку рекомендується на перший сніданок
25 % добового раціону (за калорійністю), на другий – 15 %, на обід – 35 % , на вечерю – 25 %. Для людей похилого
віку раціон приймання їжі може бути більш рівномірним.
Згідно з рекомендаціями сучасних фахівців для осіб молодого віку нормальною вважається така вага: при зрості
160 см – 60 кг, при зрості 175 см – 65 кг, при зрості 180 см – 70 кг і т. д. У віці 40-50 років нормальною слід вважати
вагу, яка перевищує на 5-8 кг дві останні цифри зростання.
Отже, харчування в режимі дня являє собою не тільки відшкодування витрат енергії, речовин, а й створення
можливості для високої працездатності [4].
Місце сну в режимі дня викладача вищої школи. Сучасними дослідженнями встановлено, що єдиний
нервовий процес, який відбувається в корі головного мозку, складається з двох протилежних, але діалектично єдиних,
взаємодіючих між собою явищ – збудження і гальмування. З ними пов’язані стани пильнування і сну.
Сон – своєрідна форма гальмування нервових процесів. Він настає тоді, коли знижується рівень активності та
готовності нервових клітин до реагування.
Нормою сну для дорослих фізіологи і гігієністи вважають 7-8-годинний сон.
Для того, щоб забезпечити повноцінний і глибокий сон, необхідно дотримуватися таких умов:
1 Правильно чергувати працю та відпочинок. Не допускати перевтоми. Припиняти напружену роботу за 2-3 год
до відходу до сну.
2 Дотримуватися режиму харчування. Не перевантажувати шлунок їжею взагалі і особливо під час вечері.
Приймати їжу не пізніше ніж за 2 год до відходу до сну.
3 Перед сном здійснювати 20-30-хвилинні прогулянки на свіжому повітрі, прийняти ванну, душ або вологе
обтирання тіла.
4 Відходити до сну і підніматися в один і той же час. Кращий час для сну від 10-11 год вечора до 6-7 год ранку
в місті і від 9-10 год вечора до 5-6 год ранку в сільській місцевості, з відомими поправками на літній і зимовий час.
5 Спати необхідно в добре провітрюваній кімнаті, а влітку бажано на відкритому повітрі.
6 Постільна білизна повинна бути зручною, помірно м’якою, а то й жорсткою, зорієнтованої головою на північ
[7, c. 47-48].
Таким чином, харчування і сон – життєво важливі компоненти режиму дня викладача. Це не тільки важливі
фізіологічні процеси, які відновлюють життєдіяльність організму, а й процеси, які при оптимізації самі
«спрацьовують» на ефективність педагогічної праці.

29