Page 27 - 4898

здоров’ю. Нормальна інтенсивність праці дозволяє зберігати високу працездатність протягом 7-8 год без надмірної
втоми.
Особливість діяльності педагога полягає і в тому, що всі його види діяльності повторюються день у день, з року
в рік, що дозволяє йому визначитись із певними нормативами часу.
Якщо їх необхідно лише вточнити, то робиться це дослідним шляхом. Якщо підготовка до занять завжди
ведеться ретельно, то необхідна норма часу для цих цілей не тільки «вирівнюється», а й уточнюється. Все це не
заперечує того факту, що для підготовки до різних видів занять можуть знадобитися різні часові показники, але
досвідчений педагог знає про це заздалегідь. Загальна величина робочого часу викладача мало залежить від
педагогічного стажу. Нерідко майстерність викладача вимагає аж ніяк не менше часу для підготовки до занять,
оскільки педагог-майстер завжди проявляє наполегливість до самовдосконалення, до високої якості своєї праці [4].
Дослідженнями останніх років [3, 7] встановлено, що протягом робочого дня крива працездатності має два
«піки»: приблизно з 8-9 до 12-13 і з 14-15 до 18-19 год. Отже, цю закономірність також треба враховувати і всю
найскладнішу і найвідповідальнішу роботу виконувати в години найбільшої працездатності.
Важливо визначити й встановити найбільш сприятливе чергування різних видів діяльності з таким
розрахунком, щоб найскладніша і напруженіша робота припадала на першу половину дня (зазвичай, це не завжди
залежить від викладача), щоб вдало чергувалися різні види праці. Адже найкращим відпочинком для здорової людини
є зміна виду діяльності.
Якщо знайти оптимальне чергування різних видів діяльності та прагнути в такій послідовності та в один і той
же час їх виконувати, то поступово сформується динамічний стереотип, тобто складна система умовних рефлексів, яка
утвориться в процесі вирішення трудових завдань і дозволить з мінімальною витратою сил і часу здійснювати ту чи
іншу роботу.
Практика свідчить, що майже у кожного викладача вищої школи поступово формуєтьсяпевний ритм праці та
відпочинку, чергування різних видів діяльності, навіть якщо він цим спеціально не займався. По-перше, цей ритм
пов’язаний з розкладом навчальних занять. І, по-друге, викладач нерідко інтуїтивно вдосконалює організацію своєї
праці.
Утім стихійно сформований ритм праці та відпочинку найчастіше досить далекий від оптимального варіанта.
Як знайти оптимальний варіант? Насамперед, треба домогтися, щоб заняття у ВНЗ були сплановані в найбільш
працездатні й по можливості в один і той же час, більш-менш рівномірно розподілені по днях тижня. По можливості
один день в тиждень треба звільняти викладача вищої школи від навчальних занять у ВНЗ для методичної та
самоосвітньої роботи.
Наступний відповідальний крок – пошуки найкращого варіанта в чергуванні різних видів педагогічної праці,
пов’язаного з підготовкою до навчальних занять і виховних заходів. Нерідко викладач одночасно готується до занять,
перевіряє курсові, контрольні/модульні роботи, виготовляє наочні посібники, дидактичний матеріал тощо. Однак не
завжди це виправдано.
У процесі роботи викладач прагне внести необхідні зміни в чергування різних видів діяльності і одночасно
спостерігає, як це позначається на ефективності праці. Зрозуміло, що чергування видів діяльності, як і їх зміна, не
повинно бути довільним. Насамперед, треба знайти всі можливі варіанти, а потім, спираючись на закономірності
фізіології та психології, закони формальної і діалектичної логіки, принципи НОП, обрати найкращий з них. Якщо є
сумнів у правильності вибору, можна дослідним шляхом перевірити різні варіанти.
Черговий крок полягає в тому, щоб обмежити окремі види діяльності в часі і вирішити питання про перерви в
процесі праці. Тут не може бути такої ж регламентації в часі, як у ВНЗ. Вдома інший характер праці, інший ступінь
нервового напруження. Трудитися в домашніх умовах без перерв можна 1-1,5 год. Робити перерви можна й частіше,
але лише після завершення того чи іншого виду діяльності.
Важливо не тільки правильно організувати сам процес праці, а й знайти найкраще його чергування з
відпочинком.
Науково обґрунтоване чергування часу роботи та відпочинку – непорушний закон організації праці викладача,
як у ВНЗ, так і вдома. У силу великої напруженості розумової праці перерви між заняттями включаються в робочий
час, оскільки вони необхідні не тільки для переключення з однієї діяльності на іншу, а й для короткого відпочинку.
Життєдіяльність людського організму пов’язана із фізіологічними функціями збудження й гальмування. За
визначеною порцією праці, викликаною збудженням, має наступити певна порція відпочинку, яка пов’язана із
функціями гальмування. Це захищає організм від перенапруги і узгоджується з його фізіологічними функціями.
Серце, наприклад, скорочується кожні 0,3 сек. (в цей час відбувається основна робота сердечної м’язи). Під час
кожного розслаблення серце (близько 5 сек.) відпочиває. Важливо також правильно визначити не тільки тривалість
праці, але і тривалість перерв. Адже вдома працю викладача фактично ніхто інший не регламентує, і він може
найкращим чином врахувати вимоги психофізіології та вікові особливості, досвід, умови та інші фактори, знайти
оптимальний варіант.
Слід мати на увазі, що при підготовці до занять у другу зміну перерви треба робити частіше, оскільки викладач
значну частину енергії вже витратив і втомлюється швидше.
Не менш важливо правильно обрати час для обідньої перерви. Потрібно прагнути до того, щоб робочий день
був відносно цілим і обідня перерва ділила його на дві приблизно рівні частини. Бажано, щоб перерва збігалася з
періодом зниження працездатності, тобто знаходилася між двома її «піками».
Окрім перерв між окремими видами діяльності необхідно продумати й мікропаузи між операціями та окремими
елементами особливо напружених видів діяльності. У режимі дня вони не вказуються, але передбачаються. У педагога
повинен бути арсенал засобів, що дозволяють заповнювати їх найбільш раціонально, зробити кілька фізичних вправ
не встаючи з місця, провести мінітренінг тощо (йдеться про коротенькі аутотренінги, пов’язані з регулюванням уваги,
пам’яті, уяви, дихання тощо).

27