Page 22 - 4898
P. 22
Лекція 4
НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРАЦІВНИК ЯК СУБ’ЄКТ
НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ ВНЗ
4.1 Правові основи діяльності науково-педагогічних працівників вищої школи
Організація навчально-виховного процесу у ВНЗ багато у чому залежить від суб’єктів педагогічного впливу –
науково-педагогічних працівників. На сучасному етапі законодавством України регулюються всі сфери
життєдіяльності науково-педагогічного персоналу ВНЗ [1-4].
Науково-педагогічні працівники – це особи, які за основним місцем роботи у вищих навчальних закладах
провадять навчальну, методичну, наукову (науково-технічну, мистецьку) та організаційну діяльність.
Посади науково-педагогічних працівників можуть обіймати особи, які мають науковий ступінь або вчене
звання, а також особи, які мають ступінь магістра.
Статутом ВНЗ можуть бути встановлені відповідно до законодавства додаткові вимоги до осіб, які можуть
обіймати посади науково-педагогічних працівників.
Магістр – це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується вищим
навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми.
Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою.
Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-
наукової програми – 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку
(наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків. Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності
в неї ступеня бакалавра .
Доктор філософії – це освітній та водночас перший науковий ступінь, що здобувається на третьому рівні
вищої освіти на основі ступеня магістра.
Ступінь доктора філософії присуджується спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу або
наукової установи в результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньо-наукової програми
та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді.
Особа має право здобувати ступінь доктора філософії під час навчання в аспірантурі (ад’юнктурі).
Особи, які професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним
місцем роботи, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою, зокрема під час перебування у
творчій відпустці, за умови успішного виконання відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту
дисертації у спеціалізованій вченій раді.
Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі (ад’юнктурі) становить чотири роки. Обсяг
освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30-60 кредитів ЄКТС.
Доктор наук – це другий науковий ступінь, що здобувається особою на науковому рівні вищої освіти на основі
ступеня доктора філософії і передбачає набуття найвищих компетентностей у галузі розроблення і впровадження
методології дослідницької роботи, проведення оригінальних досліджень, отримання наукових результатів, які
забезпечують розв’язання важливої теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне або світове
значення та опубліковані в наукових виданнях.
Ступінь доктора наук присуджується спеціалізованою вченою радою вищого навчального закладу чи наукової
установи за результатами публічного захисту наукових досягнень у вигляді дисертації або опублікованої монографії,
або за сукупністю статей, опублікованих у вітчизняних і міжнародних рецензованих фахових виданнях, перелік яких
затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Науково-педагогічним працівникам за певних умов можуть бути присвоєнні вчені звання: професор, доцент,
старший дослідник [1, 4].
Вчене звання професора, доцента, старшого дослідника присвоює вчена рада ВНЗ (вчена рада структурного
підрозділу) та затверджує атестаційна колегія центрального органу виконавчої влади з формування державної
політики у сфері освіти і науки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Основними посадами науково-педагогічних працівників ВНЗ є:
1) керівник (ректор, президент, начальник, директор);
2) заступник керівника (проректор, віце-президент, заступник начальника, заступник директора, заступник
завідувача), діяльність якого безпосередньо пов’язана з освітнім або науковим процесом;
3) директор (начальник) інституту, його заступники, діяльність яких безпосередньо пов’язана з освітнім або
науковим процесом;
4) декан (начальник) факультету, його заступники, діяльність яких безпосередньо пов’язана з освітнім або
науковим процесом;
5) директор бібліотеки;
6) завідувач (начальник) кафедри;
7) професор;
8) доцент;
9) старший викладач, викладач, асистент, викладач-стажист;
10) науковий працівник бібліотеки;
11) завідувач аспірантури, докторантури.
Під час заміщення вакантних посад науково-педагогічних працівників – завідувачів (начальників) кафедр,
професорів, доцентів, старших викладачів, викладачів – укладенню трудового договору (контракту) передує
конкурсний відбір, порядок проведення якого затверджується вченою радою ВНЗ.