Page 46 - 4872
P. 46

ЛЕКЦІЯ 9. СИНТАКСИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ МОВИ
                      План
                      1. Синтаксис як розділ грамматики. Синтаксичні одиниці і їх функції.
                      2. Словосполучення. Класифікація словосполучень.
                      3. Речення та його ознаки.
                        4. Актуальне членування речення.

                      Література
                        1. Головин Б. Введение в языкознание / Б. Головин. –– М., 1983. –– С. 135–150.
                        2. Дорошенко  С. І.  Вступ  до  мовознавства  :  навчальний  посібник  /  С. І. Дорошенко,
                  П. С. Дудик. –– К. : Вища школа, 1974. –– С. 218–235.
                        3. Карпенко  Ю.  О.  Вступ  до  мовознавства  :  підручник  /  Ю. О. Карпенко.  ––  К.  :
                  Видавничий центр «Академія», 2006. –– С. 301–315.
                        4. Кодухов В. И. Введение в языкознание / В. И. Кодухов. –– М., 1987. –– С. 236–247.
                        5. Кочерган  М.  П.  Вступ  до  мовознавства  :  підручник  /  М. П. Кочерган.  ––  К. :
                  Видавничий центр «Академія», 2004. –– С. 307–319.

                      1. Синтаксис як розділ граматики. Синтаксичні одиниці і їх функції
                      Граматика  як  розділ  мовознавства,  крім  морфологічного  рівня  мови,  досліджує  і
                  синтаксичний.
                      У  сучасному  розумінні  синтаксис  –  це  один  із  розділів  мовознавства,  що  вивчає
                  синтаксичну  будову  мови,  сукупність  закономірностей,  які  регулюють  побудову
                  синтаксичних  одиниць.  Одиниці  синтаксичного  рівня  складаються  з  одиниць  нижчих
                  рівнів – слів і словоформ.
                      Незважаючи  на  значний  розвиток  синтаксичних  досліджень,  синтаксис  є  одним  із
                  найменш вивчених розділів мовознавства, що пов’язано з об’єктивними труднощами його
                  вивчення:
                      1)  велика кількість конкретних речень ускладнює їх класифікацію;
                      2)  зв’язок  синтаксису  не  тільки  з  морфологією,  але  й  із  лексикою  ускладнює
                         дослідження будь-якого синтаксичного явища.
                      Межі  морфології  і  синтаксису  в  граматиці  визначається  словом:  словесна  частина
                  граматичної будови належить морфології, а та  її частина, що охоплює більше ніж одне
                  слово,  є  об’єктом  дослідження  синтаксису.  Однак  аналітичні  форми  типу буду  писати,
                  читав би вивчає морфологія, а не синтаксис.
                      Синтаксичні  одиниці  –  це  конструкції,  у  яких  елементи  (компоненти)  поєднані
                  синтаксичними зв’язками і відношеннями.
                      Одиницями синтаксичного рівня є словосполучення, синтагма і речення. Нині деякі
                  мовознавці виокремлюють також більші за речення одиниці, які є компонентами тексту.
                      У  процесі  мовлення  для  побудови основної  комунікативної  одиниці,  тобто  речення,
                  використовують словосполучення.
                      Аналіз  уже  існуючих речень передбачає  їх поділ на синтагми. Вчення про синтагму
                  розроблене у працях Л. Щерби, В. Виноградова, Є. Кротевича, О. Мельничука. Синтагми
                  мають лінійний характер, тобто не можуть бути розірваними іншим текстом на відміну від
                  словосполучень. У реченні Студент читає цікаву книжку інтонаційно можна виокремити
                  дві  синтагми:  студент  читає  і  цікаву  книжку.  Граматично  в  ньому  наявні  теж  два
                  словосполучення: цікаву книжку і читає книжку.
                      Синтаксична функція – це роль слова чи форми слова в синтаксичній конструкції.
                  Функція  синтаксичних  одиниць  визначається  як  їх  роль  в  побудові  комунікативної
                  одиниці – речення.
   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50   51