Page 41 - 4872

Деякі мовознавці вважають поняття «граматична форма» і «граматичний спосіб»
тотожними. Однак між явищами, які вони позначають, є істотна відмінність: граматичний
спосіб представляє план вираження, а граматична форма – і план змісту, і план вираження
мови.
Граматична форма вказує, які саме граматичні значення властиві конкретному слову і
якими граматичними способами вони виражені. Наприклад, граматична форма слова зима
представлена граматичними значеннями іменника, називного відмінка, однини, жіночого
роду і виражена флексією –а. Матеріально тотожну флексію –а має словоформа стола,
однак її граматична форма інша – іменник родового відмінка однини чоловічого роду.
Різні граматичні форми може виражати флексія –у:
– іменник знахідного відмінка однини жіночого роду: воду, стіну, сестру;
– іменник родового відмінка однини чоловічого роду: журналу, роману, часу;
– дієслово першої особи однини теперішнього часу: веду, несу, сиджу.
У граматичній формі ті самі граматичні значення можуть бути виражені різними
граматичними способами. Наприклад, у граматичній формі іменник знахідного відмінка
однини жіночого роду (березу, вербу, ніч, відсіч) граматичні значення виражені
закінченням –у, а також нульовою флексією.
Отже, основою граматичної форми є різнотипні граматичні значення і способи їх
вираження. Граматична категорія являє собою мовне явище, представлене однотипними
граматичними значеннями.

ЛЕКЦІЯ 8. МОРФОЛОГІЧНИЙ МОВНИЙ РІВЕНЬ
План
1. Поняття про частини мови.
2. Критерії виділення частин мови.
3. Характеристика основних частин мови.

Література
1. Головин Б. Введение в языкознание / Б. Головин. –– М., 1983. –– С. 112–134.
2. Дорошенко С. І. Вступ до мовознавства : навчальний посібник / С. І. Дорошенко,
П. С. Дудик. –– К. : Вища школа, 1974. –– С. 214–218.
3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник / Ю. О. Карпенко. –– К. :
Видавничий центр «Академія», 2006. –– С. 265–300.
4. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник / М. П. Кочерган. –– К. :
Видавничий центр «Академія», 2004. –– С. 275–306.

1. Поняття про частини мови
Частини мови – великі за обсягом класи слів, об'єднаних спільністю загального
граматичного значення і його формальних показників. Частини мови – одне з
найважливіших понять у граматиці. Без нього неможливо вивчати граматичну будову
будь-якої мови. Крім того, частини мови є важливим джерелом пізнавальної діяльності
людини. За допомогою частин мови людина диференціює речі, їх якості, процеси, дії і
стани та їх ознаки, виявляє відмінності в реальному світі й здійснює його категоризацію.
Частини мови, таким чином, є важливим способом розуміння й інтерпретації дійсності.
Майже всі сучасні граматичні концепції частин мови беруть свій початок з
античної (давньогрецької). Частинами мови спочатку називали ті граматичні явища, які
тепер називають членами речення. Лише згодом цей вираз набув сучасного
термінологічного значення, хоч ще довго частини мови ототожнювали з членами речення.
Уперше частини мови були виділені давньоіндійськими граматистами Яска і Паніні (V ст.
до н.е.), які розрізняли в санскриті такі частини мови, як ім’я, дієслово, прийменник,
сполучник і частку. Однак давньоіндійська теорія не була відомою в Європі. Європейська