Page 48 - 4872

(чудовий концерт, співати пісню). Тричленні й чотиричленні словосполучення
утворюються на основі подвійного й потрійного сильного зв’язку (віддати борг державі,
перекласти текст з англійської мови на українську). Складні словосполучення
утворюються поєднанням двох чи більше простих словосполучень із одним і тим самим
стрижневим словом (новий сусід збоку, швидко завершити сівбу).
Комбіновані словосполучення утворюються на основі зв’язків, які йдуть від різних
стрижневих слів, і являють собою поєднання словосполучень. Наприклад: захоплено
дивитися новий фільм. Тут словосполучення утворюється поєднанням трьох простих:
дивитися фільм, дивитися захоплено, новий фільм.
Залежно від того, яке слово є головним (стрижневим) у словосполученні,
розрізняють іменні, в яких стрижневим словом виступають іменники, прикметники,
числівники й займенники (тези доповіді, достойний подяки, п'ятий у черзі, щось нове;
англ. all of them «всі вони», first step «перший крок», дієслівні, де стрижневим словом є
дієслово (чинити справедливо; англ. to want to say «хотіти сказати», і прислівникові, де
головним словом є прислівник (дуже вдало, далеко від лісу; англ. well enough «досить
добре», нім. ganz recht «зовсім правильно»).
Підрядні словосполучення за характером вираженого в них відношення поділяють
на:
1) атрибутивні, в яких залежне слово називає ознаку (великий успіх, радість
матері; англ. the farm of the brother «ферма брата»);
2) об’єктні, в яких залежне слово є об’єктом (написати твір, вручити нагороду;
англ. to make a report «зробити доповідь», to send a telegram «послати телеграму»);
3) релятивні, в яких залежне слово є релятивом, тобто називає щось, чого немає в
самому стрижневому слові, але пов'язане з ним певним відношенням (швидко текти,
купатися в озері, працювати з натхненням; англ. to speak slowly «говорити повільно», to
walk in the park «гуляти в парку», нім. schnell laufen «швидко бігти»).
Як було вже зазначено, словосполучення ґрунтується на синтаксичних зв’язках між
словами, що входять до нього. У мовах світу існують, крім сурядного, такі основні типи
синтаксичних зв’язків: узгодження, керування, координація, прилягання, тяжіння,
інкорпорація, замикання та ізафет.
Узгодження – тип синтаксичного зв’язку, за якого граматичні значення
стрижневого слова повторюються в залежному слові. Якщо в обох словах є рід, число і
відмінок, то вони повинні бути однаковими. Наприклад: велика радість, польовими
стежками.
Керування – тип синтаксичного зв’язку в словосполученні, коли одні граматичні
значення стрижневого слова викликають у залежному слові інші, але конкретно визначені
(певні) граматичні значення, тобто форма залежного слова повністю зумовлюється
стрижневим словом. Наприклад: читаю книжку, захоплююсь книжкою, радію книжці,
бракує (брак) книжки, малюнок у книжці; англ. to let те «дозволити мені», to kiss her
«поцілувати її», mother's room «кімната матері».
Координація – це взаємна супідрядність підмета і присудка (особливий тип
зв’язку, який не є ні сурядним, ні підрядним), їх взаємна узгодженість. Підмет і присудок
формально уподібнюються один одному. Вони можуть координуватися у відмінку, роді та
числі (вода чиста), в роді та числі (соловейко щебетав), у числі (дівчата співають), у
числі та особі (він сидить, англ. she works «вона працює») тощо.
Прилягання – зв’язок між словами в словосполученні, який виражається
позиційно (порядком слів) або інтонаційно. Прилягають до стрижневого слова незмінні
слова (прислівники, дієприслівники, неозначена форма дієслова). Наприклад: рух уперед,
слухати уважно, повірити зразу, уміння аналізувати, відповідати сидячи; нім. arbeiten
hier «працювати тут». Для англійської мови це найпоширеніший зв'язок.
Тяжіння – це узгодження предикативного означення з підметом. Наприклад:
Батько повернувся задоволений; Учитель ходив замислений. Зі смислового боку цей