Page 36 - 4872

4. Поняття про фразеологію. Класифікація фразеологізмів
Фразеологія (від гр. phrasis «вираз» і logos «наука») – 1) сукупність фразеологізмів
даної мови; 2) розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови. Предметом
фразеології як науки є дослідження природи фразеологізмів і їх ознак, а також виявлення
закономірностей функціонування їх у мові.
Фразеологізми – стійкі словосполучення. Це готові сполучення слів, які не
створюються в мовленні подібно до вільних словосполучень (новий костюм, великий
будинок, читати газети, йти до школи), а відтворюються: якщо мовцеві необхідно вжити
фразеологізм, то він його вилучає, як і слово, в готовому вигляді зі свого фразеологічного
запасу, а не будує його заново.
Фразеологізми характеризуються відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю,
непроникністю. На відміну від вільного словосполучення, де кожне повнозначне слово є
окремим членом речення, фразеологізм у цілому виступає єдиним членом речення.
Фразеологізм – відтворювана одиниця мови з двох або більше слів, цілісна за
своїм значенням і стійка за складом та структурою.
Існують різні класифікації фразеологізмів. Найвідомішою є класифікація
фразеологізмів, яку розробив французький мовознавець Ш. Баллі і доповнив російський
мовознавець В.В. Виноградов (1894–1969). За цією класифікацією фразеологізми
поділяють на фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення.
Фразеологічні зрощення – семантично неподільні фразеологічні Іодиниці,
значення яких не випливає зі значень їх компонентів.
Фразеологічні єдності – семантично неподільні фразеологічні одиниці, цілісне
значення яких умотивоване значенням їх компонентів.
Фразеологічні сполучення – звороти, в яких самостійне значення кожного слова є
абсолютно чітким, але один із компонентів має зв'язане значення.
Фразеологічні вирази – стійкі за складом і вживанням семантично подільні
звороти, які складаються повністю зі слів із вільним значенням. Фразеологічні вирази – це
прислів’я, приказки, афоризми відомих політиків, письменників, діячів науки й культури.

ЛЕКЦІЯ 7. ГРАМАТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ МОВИ
План
1. Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови.
2. Граматичне значення. Граматичні категорії.
3. Способи вираження граматичних значень. Граматична форма.

Література
1. Головин Б. Введение в языкознание / Б. Головин. –– М., 1983. –– С. 105–108.
2. Дорошенко С. І. Вступ до мовознавства : навчальний посібник / С. І. Дорошенко,
П. С. Дудик. –– К. : Вища школа, 1974. –– С. 175–176, 180–183.
3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник / Ю. О. Карпенко. –– К. :
Видавничий центр «Академія», 2006. –– С. 257–264.
4. Кодухов В. И. Введение в языкознание / В. И. Кодухов. –– М., 1987. –– С. 205–211,
227–232.
5. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник / М. П. Кочерган. –– К. :
Видавничий центр «Академія», 2004. –– С. 262–274.

1. Предмет граматики. Розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови
мови
Граматика (від лат. grammatike techne «письмове мистецтво») – 1) будова мови
(система морфологічних категорій і форм, синтаксичних категорій і конструкцій);
2) наука, яка вивчає будову мови.