Page 39 - 4872

відмінки, в німецькій – чотири, в російській – шість, в українській – сім, у фінській –
чотирнадцять, у табасаранській – сорок шість.
Граматичні категорії поділяють на морфологічні й синтаксичні. До морфологічних
належать категорія роду, числа, відмінка, виду, часу, способу, особи; до синтаксичних –
категорія активності/пасивності, комунікативної спрямованості (розповідність,
питальність, спонукальність), стверджуваності/заперечуваності, синтаксичного часу й
синтаксичного способу.
У мовах світу найчастіше трапляються граматичні категорії роду, відмінка, числа,
означеності/неозначеності, ступеня якості, часу, виду, стану, способу й особи.
Категорія роду – граматична категорія, яка полягає в розподілі слів або форм за
двома чи трьома класами, традиційно співвідносними з ознаками статі або їх відсутністю.
Вона є в більшості сучасних індоєвропейських мов. Немає її в англійській, фіно-
угорських, тюркських, японській та деяких інших мовах. В українській мові категорію
роду (чоловічого, жіночого або середнього) має кожен іменник. У прикметниках,
порядкових числівниках, присвійних, вказівних, питальних займенниках, дієприкметниках
і дієсловах у формі минулого часу ця категорія є залежною від іменника, з яким названі
класи слів поєднуються. В італійській, французькій, іспанській мовах іменники мають два
роди – чоловічий і жіночий. Категорія роду має формальне вираження. У слов’янських
мовах – це закінчення, в романських і німецькій – артиклі.
Категорія відмінка – граматична категорія імені, яка виражає його синтаксичні
відношення до інших слів висловлювання. Кількість відмінків у різних мовах неоднакова.
Є мови, в яких відмінків зовсім немає: болгарська, італійська, французька, таджицька,
абхазька та ін.
Категорія числа – граматична категорія, яка виражає кількісні характеристики
предметів думки. У мовах світу категорія числа не збігається. Є мови, в яких, крім однини
і множини, є двоїна і троїна. Двоїна була в давньоукраїнській мові. Троїна є в деяких
папуаських мовах на острові Нова Гвінея. У давніх індоєвропейських мовах – санскриті,
давньогрецькій, давньогерманських було три числа: однина, двоїна і множина.
Категорія означеності/неозначеності (детермінації) – граматична категорія, яка
вказує на те, чи мислиться ім’я предмета як єдине в описуваній ситуації (означеність) чи
як таке, що належить до класу подібних йому феноменів (неозначеність). Ця категорія
характерна для германських, романських, болгарської, македонської та інших мов і
виражається за допомогою артиклів. Означеними є англійський артикль the, німецькі der,
die, das, французькі іе, la, les (останній для множини), а неозначеними відповідно a; ein,
eine, ein; un, une. У тих мовах, де немає артиклів, значення означеності/неозначеності
виражається лексично і контекстуально. Наприклад, в українській мові для цього
використовують вказівні займенники цей, ця, це, ці, топ, та, те, ті, частки тільки, ще
(Тільки учитель цього не знав. Ще чашку!), неозначені займенники якийсь, якась, якесь,
якісь, прикметники певний, цілий, невідомий, незнайомий тощо. Найсильнішим засобом
вираження значення означеності/неозначеності є контекст. Як бачимо, в українській мові
категорія означеності/неозначеності є не граматичною, а поняттєвою, оскільки тут немає
морфологічних засобів ЇЇ вираження.
Категорія ступеня якості (порівняння) – граматична категорія, яка виражає
ступінь якості, що характеризує предмет чи дію. Розрізняють звичайний, вищий і
найвищий ступінь. У деяких мовах є тільки два ступені порівняння — звичайний і елатив,
який поєднує значення вищого і найвищого ступенів. Вищий ступінь указує на наявність в
об’єкті якоїсь якості більше, ніж в іншому, найвищий – більше, ніж у всіх інших.
Звичайний ступінь означає якість безвідносно до ступеня. Ступені порівняння мають
прикметники і прислівники (важкий, важчий, найважчий; темно, темніше, найтемніше).
У деяких мовах ступені порівняння мають також іменники й дієслова. Наприклад, у мові
комі кужд «вміє», кужоджик «більше вміє». Ступені порівняння виражаються афіксами
(цікавий – цікавіший – найцікавіший; англ. large «великий» – larger «більший» – largest