Page 34 - 4872

За калькування переймаються лише значення іншомовного слова та його структура,
але не його матеріальний експонент. Так, наприклад, укр. недолік є калькою рос. недочет,
самовизначення – калькою самоопределение.
Окремими різновидами є семантичні й словотвірні запозичення.
Семантичні запозичення – такі запозичення, коли своє слово набуває значення,
яке має його іншомовний відповідник. Наприклад, слова правий і лівий, які мали значення
відповідно «розташований праворуч» і «розташований ліворуч» під упливом фр. droit і
gauche отримали значення «консервативний» і «революційний» (на засіданнях конвенту
партія жирондистів сиділа справа, а партія монтаньярів – зліва).
Словотвірні запозичення – такі запозичення, коли власний зміст передається
морфемами інших мов. Так, наприклад, слово телефон складене з давньогрецьких
елементів tele «далеко» і phone «звук» у США. У давньогрецькій мові такого слова не
було, як не було й таких слів, як телеметрія, агробіологія, телетайп тощо.
Прямі запозичення – запозичення, які безпосередньо переходять з однієї мови до
іншої. Так, зокрема, до української мови безпосередньо з польської ввійшли слова місто,
стьожка, урядник, мешканець, кпини, кохання, мавпа, підлога, посаг, шиба, з російської –
мужик, чиновник, сарафан, самовар, рубильник, духовка, з німецької – фольксваген,
рейхстаг, бундестаг.
Опосередковані запозичення – запозичення, які проникли із однієї мови до іншої
через посередництво третьої мови (це вже запозичення запозиченого слова). Так, зокрема,
слово петрушка запозичене російською мовою з польської (pietruszka) через українську.
Слова гвинт, фартух, бляха, крохмаль, ринок запозичені з німецької мови (Gewinde,
Vortuch, Blech, Kraftmehl, Ring) через польську (gwint, fartuch, blacha, krochmal, rynek).
Грецьке алмаз потрапило до української мови через арабську і турецьку.
Не всі мови однаковою мірою стали джерелом запозичення. Найбільше цьому
прислужилися давньогрецька та латинська мови (запозичення з цих мов називають греко-
латинським фондом): гр. атом, автономія, демократія, філософія, діалектика, педагогіка,
теза, синтез; імена Олена, Петро, Степан, Микола та ін.; корені біо-, гео-, гідро-, демо-,
антропо-, теле-, піро-, стомато-, хроно-, психо-, тетра-, мікро-, макро-, нео-, палео-, полі-,
моно-, авто-, син-, діа-, пан-; лат. нація, республіка, матерія, натура, прогрес, університет,
факультет, об'єкт, ліберальний та ін.; імена Валентин, Віктор, Марина, Юлія та ін.; корені
соціо-, аква-, інтер-, суб-, супер-, ультра-, квазі- та ін.
Із національних мов найбільше запозичень дали англійська (мітинг, клуб, лідер,
інтерв'ю, імпорт, експорт, трест, чек, спорт, бокс, матч, старт, комфорт, сервіз,
тост, джентельмен, джемпер, мотель, маркетинг, менеджмент, дилер, брокер,
пейджер, факс тощо), німецька (майстер, бухгалтер, гросмейстер, капельмейстер,
офіцер, матриця, патронтаж, гільза, абонент, абзац, кооператив, корунд), французька
(мода, дама, етикет, комплімент, будуар, пальто, кашне, трюмо, революція,
конституція, патріотизм тощо і майже вся хореографічна термінологія), італійська
(банк, кредит, фасад, галерея, балкон, салон, соната, кантата, батальйон, солдат тощо і
майже вся музична термінологія) мови.
Серед запозиченої лексики окрему групу становлять інтернаціоналізми.
Інтернаціоналізми – слова, поширені у більшості мов світу. Наприклад: нація,
конституція, біологія, університет, декрет, ректор, алгебра, адмірал, іслам, бюро,
мораль, політика тощо. Інтернаціональні слова стосуються переважно спеціальної
термінології, різних галузей науки і техніки.
Щодо оцінки запозичень існують дві крайності: захоплення іншомовними словами,
з одного боку, і бажання щоб то не стало очистити мову від них – з іншого. Обидва
погляди шкідливі. Не можна вважати нормальним явище, коли нині вивіски на вулицях
наших міст рясніють іноземними написами, а шпальти газет перенасичені зворотами з
незрозумілими більшості читачів іншомовними словами. Невиправданим є й крайній
пуризм (від лат. purus «чистий») – навмисне цілеспрямоване усунення з мови всіх