Page 35 - 4872
P. 35

іншомовних слів. Пуризм особливо шкідливий для тих мов, яким не загрожує асиміляція.
                  Так, зокрема, нічим не обґрунтованими були пуристичні тенденції у другій половині XIX
                  ст.  у  Росії,  які  особливо  виявилися  в  діяльності  графа  О.С  Шишкова  і  частково
                  лексикографа  та  письменника  В.  І.  Даля.  Шишков  пропонував  усі  іншомовні  слова
                  замінити корінними, питомими. Наприклад, замість тротуар уживати слово топталище,
                  замість фортепьяно – тихогромы. Знаменитий Словник Даля слово фізкультура пропонує
                  замінити штучноутвореним ловкосилие, атмосфера – мироколица, колоземица, горизонт –
                  небозём, адрес – насылка, пенсне – носохватка, эгоист – самотник, кокетка – хорошуха,
                  миловидница.
                         Виправданим є пуризм для тих мов, яким загрожує асиміляція. Коли тоталітарний
                  адміністративний  апарат  заохочував  зросійщення  української  мови,  коли  в  словниках
                  масово стали з’являтися русизми, а в перекладних словниках на перше місце ставилися
                  слова-відповідники, які були близькими за звучанням до російських, а власне українські
                  відповідники відсувалися на задній план, то помірні пуристичні тенденції в  українській
                  мові на сучасному етапі є доцільними, виправданими, як цілком виправданими вони були
                  в Чехії після майже суцільного онімечення чехів.
                         Отже,  до  проблеми  запозичення  потрібно  підходити  тверезо.  Запозичувати  слова
                  необхідно лише в тому випадку, коли без них не можна обійтися. Запозичення без потреби
                  є невиправданими і завдають мові тільки шкоди.

                         3. Поняття про лексикографію. Типи словників
                         Лексикографія (від гр.  lexikos «словниковий» або  lexicon  «словниковий запас»  і
                  grapho «пишу») – розділ мовознавства, який займається теорією  і практикою  укладання
                  словників.
                         Розрізняють  теоретичну  і  практичну  лексикографію.  Теоретична  лексикографія
                  опрацьовує  загальну  теорію  словників:  розробляє  принципи  відбору  лексики,
                  розташування  слів  і  словникових  статей,  структуру  словникової  статті  (граматичний  і
                  фонетичний  коментар  до  слова,  виділення  і  класифікація  значень,  типи  словникових
                  визначень,  система  ремарок,  типи  ілюстрацій,  подача  фразеологізмів,  співвідношення
                  лінгвістичної  і  нелінгвістичної,  тобто  енциклопедичної,  країнознавчої  інформації).
                  Практична лексикографія забезпечує навчання мови — як рідної, так і іноземної, описує й
                  нормалізує рідну мову, дає матеріал для наукового вивчення лексики.
                         Типи словників
                         Усі словники поділяють на енциклопедичні й лінгвістичні.
                         Енциклопедичні  словники  описують  світ,  пояснюють  явища,  поняття,  дають
                  бібліографічні довідки про знаменитих (інколи й одіозних) людей, відомості про країни й
                  міста, про видатні події тощо.
                         Лінгвістичні словники  – це словники слів. Вони дають  інформацію не про речі,
                  явища,  поняття,  а  про  слова.  Якщо  енциклопедичні  словники  подають  лише  назви
                  предметів та явищ, які в мові представлені іменниками та іменними словосполученнями,
                  то лінгвістичні словники пояснюють усі типи слів, їх граматичні та стилістичні ознаки,
                  особливості їх функціонування.
                         Лінгвістичні словники поділяють на одномовні й багатомовні.
                         Одномовні  словники:  тлумачні  словники,  словники  неологізмів,  словники
                  іншомовних слів, діалектні словники, словники мови письменників, історичні словники,
                  етимологічні  словники,  синонімічні  словники,  словники  антонімів,  фразеологічні
                  словники, орфографічні словники, орфоепічні словники, словники правильності мовлення,
                  частотні  словники,  зворотні  словники,  словотвірні  та  морфемні  словники,  ідеографічні
                  словники, словники асоціативних норм.
                         Багатомовні  словники.  У  багатомовних  (перекладних)  словниках  дається  не
                  пояснення (тлумачення) значень слів, а переклад.
   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40