Page 32 - 4872

Зміни в лексиці зумовлені як позамовними, так і внутрішньомовними причинами.
Позамовні (позалінгвальні) причини – це зміни в навколишньому світі. Будь-яке
нововведення в техніці, побуті, суспільному житті, у сфері культури та ідеології
супроводжується появою нових слів, а зникнення тих чи інших знарядь, форм побуту,
суспільних явищ спричинює зникнення відповідних слів. Таким чином, мова в своєму
словнику віддзеркалює всі суспільні зміни.
Внутрішньомовні (інтрамовні, внутрішньолінгвальні) причини – зміни
словникового складу, представлені тенденціями до економії, уніфікації, системності
мовних засобів, варіювання номінацій із різними мотивацією, походженням, завданнями
експресивно-емоційної та стилістичної виразності.
Є чотири типи змін у лексико-семантичній системі: 1) зникнення слів; 2) зникнення
значень слів; 3) поява нових слів; 4) поява нових значень. Ці лексико-семантичні зміни
відображені в таких поняттях, як архаїзми, історизми, неологізми і запозичення.

2. Архаїзми. Неологізми. Запозичення
Архаїзми (від гр. archaios «стародавній») – застарілі слова, які вийшли з активного
вжитку, але збереглися в пасивному словнику.
Розрізняють власне архаїзми й історизми.
Власне архаїзми – слова, які називають предмети та явища, що існують і тепер, але
витіснені з активного вжитку іншими синонімічними словами. Наприклад: чадо «дитина»,
лицедій «артист», десниця «рука», перст «палець», дзиґар «годинник», атрамент
«чорнило», марець «березень», паздерник «жовтень», пря «спір»; рос. глагол «слово»,
одесную «праворуч», ланиты «щоки», выя «шия», вежды «повіки»; англ. behold «бачити»
(загальновживане see), slay «убивати» (kill), steed «кінь» (horse).
Власне архаїзми поділяють на лексичні та семантичні. Серед лексичних архаїзмів
виділяють: 1) власне лексичні архаїзми (див. усі вищенаведені приклади); 2) лексико-
словотвірні (рос. пастырь при сучасному пастух, рыбарь при сучасному рибак);
3) лексико-фонетичні (піїт «поет», рос. ирой «герой»). Семантичні архаїзми – застарілі
значення наявних в активному словнику слів. Так, скажімо, слово язик втратило значення
«народ, етнос»: «Встане правда! Встане воля! І тобі одному помоляться всі язики Вовіки
і віки» (Т. Шевченко). Слово живот перестало вживатися в російській мові у значенні
«життя»: «Не в честном бою положил свой живот, а сгинул от беглого каторжника»
(О. Пушкін).
Історизми – слова, які вийшли з ужитку в зв’язку зі зникненням позначуваних
ними понять.
Наприклад: війт «сільський староста», осавула «прикажчик у панському будинку»,
волосний «посадова особа, яка працювала у волосній управі», десяцький «поліцейський
служитель на селі», сотник «особа, що очолювала сотню – складову частину полку»,
січовик «січовий стрілець», чумак «візник і торговець, який перевозив на волах хліб, сіль,
рибу та інші товари для продажу», досвітки «зібрання сільської молоді, організовані для
спільної праці та розваг в осінній та зимовий час».
Історизми не мають синонімів у сучасній мові, однак вони можуть повертатися в
мову, якщо відновлюються відповідні чи подібні реалії. Так, зокрема, в останні роки
отримали друге життя колишні історизми гривня, віче, пластун; рос. дума, губерния,
губернатор тощо. Водночас нерідко до історизмів переходять слова, які виникли зовсім
недавно, як, наприклад, лікнеп, раднаргосп, перебудова. Історизми використовують у
художній літературі для відтворення історичного колориту, а архаїзми – для створення
піднесеного і зниженого стилів.
Неологізми (від гр. neos «новий» і logos «слово») – нові слова, що виникли за
пам’яті людей, які їх використовують.