Page 33 - 4872

Наприклад: беркутівець «член спецпідрозділу «Беркут», унсовець «член організації
УНСО», тіньовик «той, хто приховано займається бізнесом». Див. ще: факс,
дистриб’ютор, брокер, дилер, менеджер, пейджер, електорат, ваучер тощо.
Поняття «неологізм» є історичним і відносним, бо всі слова колись були
неологізмами. Так, скажімо, нещодавно неологізмами були космонавт, універсам,
синтетика, ЕОМ, дизайнер, лазер, склопластик, сінаж, пилососити, безрозмірний,
джинси, глобальний, бадмінтон, технар, відеотелефон, стрес, юніор, акселерат,
перфокарта, перебудова, несун, а тепер вони втратили новизну, і деякі з них уже вийшли з
активного вжитку, хоча жодне з цих слів ще не було зафіксоване в одинадцятитомному
Словнику української мови, останній том якого вийшов у 1980 р.
Розрізняють неологізми лексичні й семантичні.
Лексичні неологізми – абсолютно нові слова як за значенням, так і за звучанням.
Усі вищенаведені неологізми є лексичними.
Семантичні неологізми – нові значення в уже наявних словах. Спершу хтось ужив
якесь слово в незвичайному для нього контексті, згодом це контекстуальне значення за
суспільної необхідності стає загальновживаним, тобто переходить із мовлення до мови.
Так, скажімо, слово берегиня мало значення «русалка», тепер воно стало вживатися у
значенні «жінка»; слово більшовики з часу свого виникнення вживалося у значенні «члени
більшовицької партії; комуністи», а з січня 2000 р. воно стало вживатися у значенні
«демократична (права) більшість у Верховній Раді України».
Авторські неологізми, які називають оказіоналізмами (від лат. occasionalis
«випадковий»), становлять окрему групу. Так, зокрема, в поезії І. Драча є такі його
новотвори, як журбота, засмута, білогруддя, чорнобров'я, у Д. Павличка – ластівочість,
у М. Вінграновського – зненавидь, у Ліни Костенко – орліший, у І. Світличного –
трояндиться, у В. Стуса – паверх, паниз, нажиття і паскін. Деякі авторські неологізми
увійшли до літературної мови. Так, зокрема, створені М. Старицьким лексеми
байдужість, мрія, майбутнє, незагойний, нестяма, І. Франком чинник, І. Верхратським
звіт міцно прижилися в нашій мові, навіть увійшли до активного словника.
Загалом неологізми виникають декількома шляхами: вони творяться з наявного в
мові матеріалу властивими для даної мови словотвірними способами, інколи штучно (газ,
нейлон, кодак), часто запозичуються літературною мовою з діалектів і з інших мов.
Запозичення
Жодна культура світу не розвивається в ізоляції, відірвано від інших культур.
Контакти народів зумовлюють культурний обмін, зокрема й обмін слів. Тому в кожній
мові, крім «своїх», є «чужі», тобто запозичені слова. Так, скажімо, в лексичному складі
корейської мови є 75% китаїзмів, в англійській – до 60% слів французького походження.
Крім зовнішніх чинників, запозичення стимулюються внутрішніми чинниками. По-
перше, це намагання уникнути полісемії, закріпити за своїм і чужим словом різні смислові
відтінки. Наприклад: варення «зварені в цукровому сиропі, меді чи патоці ягоди або
фрукти» і джем (англ. jam) «желеподібне варення»; подорож «поїздка або пересування
пішки по місцях, віддалених від постійного місця проживання» і круїз (англ. cruise)
«подорож по воді». По-друге, це прагнення замінити багатослівне найменування
однослівним: вправний стрілець – снайпер, біг на короткі дистанції – спринт.
Розрізняють матеріальні запозичення і калькування.
Матеріальне (лексичне) запозичення – запозичення, за якого з іноземної в рідну
мову входить лексична одиниця повністю (значення й експонент). Наприклад: лазер (англ.
laser, що є скороченням, яке складається з перших букв виразу light amplication by
stimulated emission of radiation «підсилення світла за допомогою індукованого
випромінювання»), мітинг (англ. meeting), тінейджер (англ. teenager «підліток від 13 до 19
років»).
Калькування (від фр. caique «копія») – копіювання іншомовного слова за
допомогою свого, незапозиченого матеріалу; поморфемний переклад іншомовного слова.