Page 31 - 4872

функціями. Відповідно серед них виділяють семантичні, стилістичні й семантико-
стилістичні синоніми.
Семантичні, або ідеографічні (від idea «поняття» і grapho «пишу»), синоніми –
синоніми, які різняться відтінками значень. Наприклад: шлях і дорога (шлях – це велика
проїзна дорога, тоді як дорога – будь-яке місце для проїзду й місце для проходу, навіть
дуже вузьке), страх і жах (жах – це дуже великий страх). Пор. ще: сміливий, відважний,
мужній; рос. кроткий, незлобивый, покорный, смирный; англ. big «великий» і large
«великий, крупний», happy «щасливий» і lucky «везучий», to say «сказати», «вимовити» і
to tell «сказати, повідомити».
Стилістичні (емоційно-ескпресивні) синоніми – синоніми, які різняться емоційно-
експресивним забарвленням. Наприклад: їсти і жерти; обдурити, надути, обвести,
облапошити; працювати, трудитися, ішачити; рос. спать, почивать, дрыхнуть; лицо,
лик, рожа, морда.
Семантико-стилістичні синоніми – синоніми, які одночасно різняться відтінками
значень і стилістичним забарвленням, тобто поєднують ознаки першої й другої групи.
Наприклад: іти, плестись (повільно, важко; розмовне), перти (інтенсивно; грубе);
рос. говорить, разглагольствовать (надто багато; розмовне), ораторствовать (довго, з
претензією на красномовність; розмовне, іронічне), витийствовать (красномовно;
застаріле, книжне, тепер іронічне), шпарить (швидко, впевнено; розмовне).
Оскільки ідеографічні, стилістичні й семантико-стилістичні синоніми різняться відтінками
значень і емоційно-експресивним забарвленням, то вони характеризуються різною
сполучуваністю і не завжди можуть взаємозамінятися.
Сукупність усіх синонімів певного змісту називають синонімічним рядом. Члени
кожного ряду ідентифікуються семантично і стилістично відносно домінанти ряду, тобто
слова семантично найбільш простого, стилістично нейтрального і синтагматично найменш
закріпленого. Домінанта найповніше втілює семантику ряду: лікар — доктор, ескулап;
говорити — казати, мовити, розмовляти, балакати, гомоніти, гуторити, базікати,
варнякати, верзти, патякати, плести, плескати, ляпати, молоти, клепати, мимрити,
бубоніти тощо.

ЛЕКЦІЯ 6. ІСТОРИЧНІ ЗМІНИ СЛОВНИКОВОГО СКЛАДУ МОВИ.
ФРАЗЕОЛОГІЯ ТА ЛЕКСИКОГРАФІЯ
План
1. Причини історичних змін у лексиці.
2. Архаїзми. Неологізми. Запозичення.
3. Поняття про лексикографію. Типи словників.
4. Поняття про фразеологію. Класифікація фразеологізмів.

Література
1. Головин Б. Введение в языкознание / Б. Головин. –– М., 1983. –– С. 85–89.
2. Дорошенко С. І. Вступ до мовознавства : навчальний посібник / С. І. Дорошенко,
П. С. Дудик. –– К. : Вища школа, 1974. –– С. 163–175.
3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник / Ю. О. Карпенко. –– К. :
Видавничий центр «Академія», 2006. –– С. 219–256.
4. Кодухов В. И. Введение в языкознание / В. И. Кодухов. –– М., 1987. –– С. 196–204
5. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник / М. П. Кочерган. –– К. :
Видавничий центр «Академія», 2004. –– С. 225–261.

1. Причини історичних змін у лексиці
Лексична система, як і мова в цілому, постійно змінюється, причому порівняно з
фонологічною і граматичною системами – найшвидше. Одні слова зникають із мови, інші
– з’являються. Змінюються й значення слів.