Page 29 - 4872

безприйменниковому вживанні має 51 значення. Загалом полісемія дуже поширене явище
в усіх мовах світу. Так, зокрема, за даними І. В. Арнольд, тисяча найуживаніших слів
англійської мови має 25 тисяч значень.
Окремі лексичні значення слова називають лексико-семантичними варіантами.
Лексико-семантичні варіанти багатозначного слова мають семантичну спільність (спільні
елементарні смисли – семи).
Слово завжди виникає з одним значенням, яке називається первинним. Первинне
значення є прямим, оскільки прямо називає позначуваний предмет. Багатозначність слова
розвивається на основі перенесення назви з одного предмета на інший. Нове значення є
завжди переносним, похідним від первинного, мотивованим через пряме. Пор.: хлопчик
біжить і час біжить; ніс дитини і ніс човна.
Є три типи перенесення: за подібністю, за функцією і за суміжністю.
Перенесення за подібністю називається метафоричним (від гр. metaphord
«переміщення»). Метафора за своєю суттю є прихованим порівнянням (скороченим
порівнянням). Так, за подібністю з’явилися значення «кулястий плід окремих рослин на
кінці стебла» в слові головка (головка маку, головка капусти), «відгалуження ріки» в слові
рукав (рукав Дніпра), «місце, де сходяться дві зовнішні сторони якогось предмета» в слові
ріг (ріг будинку, ріг вулиць), «нерухома відносно корпусу плоска поверхня літака, що
підтримує його в повітрі під час польоту» в слові крило (крило літака).
Перенесення за функцією – перенесення, за якого речі можуть бути абсолютно
різні, головне, щоб вони виконували однакові чи подібні функції. Так, наприклад, колись
писали гусячим пером. Згодом цю функцію перебрав металевий предмет, який також було
названо пером. Годинником називають не тільки механічний прилад, а й пісочний,
водяний, сонячний, бо всі вони виконують одну функцію – визначають час.
Функціональне перенесення є різновидом метафоричного, оскільки в його основі лежить
також подібність, тільки не за формою, а за функцією.
Перенесення за суміжністю називається метонімічним (від гр. metonymia
«перейменування»). Суміжність може бути просторовою (уважна аудиторія, школа на
канікулах), часовою (літературний вечір), причиново-наслідковою (чудовий переклад,
вивчення словотвору).
Загалом поширеними є такі регулярні моделі метонімічного перенесення:
1) форма (вмістище) – зміст (цікава книжка, випив дві чашки);
2) матеріал – виріб із нього (столове срібло, виставка фарфору, ходить у шовку);
3) місце – жителі цього місця, пов’язані з ним історичні події (все село у полі, герої
Крутів);
4) місце – виріб із цього місця (мадера, панама, бостон);
5) дія – її результат (зупинка трамвая, рос. печенье);
6) знаряддя – продукт, що виник внаслідок використання цього знаряддя (гостре
сатиричне перо);
7) ім’я – суспільне становище (Цезар — цісар, кесар, цар);
6) ім’я – виріб (маузер, браунінг, форд, макінтош, галіфе).
Переносне значення слова треба відрізняти від переносного вживання, або
оказіонального значення (від лат. occasionalis «випадковий»), тобто випадкового, не
загальноприйнятого вживання слова в якомусь значенні. Наприклад, дівчину хтось може
назвати кізочкою, хлопчика – шнурком, але такі значення не є загальноприйнятими і не
зафіксовані в словниках. Вони є фактами мовлення, а не мови. На відміну від
оказіональних значень, переносні значення є одиницями мови і зафіксовані в словниках.
Омоніми – слова, які звучать однаково, але мають різні значення. Омоніми
потрібно відрізняти від багатозначних слів. У випадку багатозначності одне слово має
декілька пов’язаних між собою значень, у випадку омонімії маємо декілька різних слів,
значення яких між собою не пов'язані: вони не мають спільних елементів смислу (сем) і
асоціативних зв'язків.