Page 28 - 4872

Відношення «слово – слово». Значення слова існує не само по собі, а в певному
співвідношенні зі значеннями інших слів. Близькі й протилежні за значенням слова
уточнюють семантику слова, визначають для нього певні семантичні межі. Значення слів,
таким чином, є системно зумовленими.
Співвідношенням слова з іншими словами в лексичній системі мови визначається
його структурне значення.
За характером відношення до позначуваного об’єкта розрізняють значення прямі й
переносні.
Прямі значення безпосередньо називають явища дійсності. Наприклад: сім’я з
трьох осіб, красиве обличчя, ключ від дверей, хлопчик іде, камінна стіна, світлий день.
Переносні значення є вторинними, тобто похідними від прямих, й опосередковано
через прямі значення називають явища дійсності: сім’я мов, обличчя театру, ключ від
серця, час іде, камінна душа, світлі думки.
За синтагматичною зумовленістю значення поділяються на вільні й зв'язані.
Вільні значення. Вживання цих значень не має жодних, крім логічних, обмежень.
Так, зокрема, номінативне значення є вільним, бо воно може вільно поєднуватися з
певним колом слів (тут обмеження на сполучуваність мають предметно-логічний
характер). Наприклад, слово білий у значенні «який має колір снігу» поєднується з
назвами всіх предметів, що можуть мати такий колір, а слово дерев’яний сполучається з
усіма назвами предметів, зроблених із дерева (білий сніг, біла крейда, біла мука, білий
папір, біла стіна та ін.; дерев’яний стіл, дерев’яний будинок, дерев’яна коробка, дерев’яні
двері, дерев’яний стелаж, дерев’яна ложка тощо).
Зв’язані значення. Ці значення можуть реалізуватися за певних синтагматичних
умов. Серед зв’язаних значень розрізняють фразеологічно зв’язані, синтаксично і
конструктивно зумовлені.
Фразеологічно зв’язані значення – значення слова, які реалізуються лише в певних
сполученнях. Так, скажімо, слово білий реалізує значення «який виділяється чимсь
незвичайним» лише в словосполученні біла ворона, слово дерев’яний має значення
«обезцінений» лише з назвами грошових знаків (дерев’яний рубль). Значення «приємний
за тембром» слово малиновий реалізує у словосполученні малиновий дзвін. Рос. потупить
значення «опустити» має у словосполученнях потупить взор, потупить глаза, потупить
голову (див. неможливість *потупить белье в воду, потупить вниз руки).
Синтаксично зумовлені значення – значення, які реалізуються тільки в певній
синтаксичній позиції. Так, наприклад, значення «безхарактерна людина, телепень» у слові
шляпа реалізується тільки в тому випадку, коли це слово виступає присудком: «Тоді він
шляпа, коли не бачить, що під носом робиться» (0. Корнійчук).
Конструктивно зумовлені значення – це такі значення, які реалізуються лише в
певних конструкціях. Наприклад, значення «виражати своє ставлення до якихось подій,
явищ тощо» в слові відгукнутися реалізується тільки в конструкції відгукнутись на щось
(дієслово + прийменник на+ іменник у знахідному відмінку), а значення «позначитися на
кому-, чому-небудь» – у конструкції відгукнутися в (на, по) чому (дієслово + прийменник
в, на, по + іменник у місцевому відмінку).

4. Полісемія слова. Омонімія. Синонімія
У мові є слова з одним значенням, але частіше слова мають два і більше значень.
Слова з одним значенням називають однозначними, або моносемічними (від гр. monos
«один» і sema «знак»), а слова з двома і більше значеннями – багатозначними, або
полісемічними.
Полісемія – наявність різних лексичних значень у одного й того ж слова відповідно
до різних контекстів. Наприклад, слово поле – багатозначне, полісемічне, бо воно має в
українській мові десять значень. Деякі слова мають більше двадцяти значень. Так, слово
брати вживається в 22, а йти – у 30 значеннях. Англійське to take тільки в