Page 24 - 4872

дослідження заперечують це вкорінене в усі шкільні підручники визначення, оскільки
доведено, що одним поштовхом повітря можна вимовити і декілька складів.
Теорія мускульної напруги. Згідно з нею склад – це частина такту, яка
вимовляється з єдиною мускульною напругою. Його (склад) можна зобразити як дугу
мускульної напруги (зусилля, вершина, ослаблення).
Сонорна теорія. Згідно з цією теорією склад має вершину (ядро) і периферію.
Вершина – момент найвищої звучності. Периферія складається з ініціалі й фіналі. Ініціаль
– наростання звучності до вершини, а фіналь – затухання звучності після вершини. За
цією теорією, склад – частина такту, яка складається з більш звучного і прилеглих до
нього менш звучних звуків. Найнижчу звучність мають шумні глухі, найвищу – голосні.
Останнім часом вважають, що склад реалізується не як послідовність звуків, із яких
він складається, а як цільний артикуляційний комплекс.
Склади мають різну структуру. Розрізняють відкриті, закриті, прикриті і
неприкриті склади. Відкритий склад закінчується голосним (ма-ти), закритий
закінчується приголосним (кіт), прикритий починається з приголосного (та, він),
неприкритий – з голосного (от). Враховуючи всі чотири характеристики, можна виділити
такі типи складів: відкритий неприкритий; закритий прикритий; відкритий прикритий;
закритий неприкритий.
Складотворчим звуком, як правило, є голосний. Якщо складотворчим є один
голосний, то його називають монофтонгом. Якщо в межах одного складу існує декілька
голосних, то їх називають поліфтонгами. Серед поліфтонгів найпоширенішими є
дифтонги і трифтонги.
Дифтонг – два голосних, які утворюють один склад, чим і забезпечується їх
фонетична цілісність. Дифтонги бувають висхідними і низхідними. Висхідними
називають дифтонги, в яких складотворчим є другий елемент. Наприклад: фр. [іе] (pied
«нога»), [ui] (nuit «ніч»), ісп. [uе] (pueblo «народ», puerta «двері»), [ua] (cuando «коли»). У
низхідних дифтонгах складотворчим виступає перший елемент. Наприклад: нім. [au]
(rauchen «курити, палити»), ісп. [eu] (deuda «борг»), чеськ. [ou] (moucha «муха»).
Трифтонг – три голосних, які творять один склад, чим забезпечують свою
фонетичну цілісність. Трифтонги трапляються лише в тих мовах, де є дифтонги.
Слід зауважити, що останнім часом дифтонг і трифтонг стали трактувати не як
поєднання двох чи трьох звуків, а як один голосний звук, який складається з двох чи трьох
елементів, що утворюють один склад.

ЛЕКЦІЯ 5. СЛОВО ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ
План
1. Лексикологія. Розділи лексикології.
2. Слово і лексема.
3. Лексичне значення слова.
4. Полісемія слова. Омонімія. Синонімія.

Література
1. Головин Б. Введение в языкознание / Б. Головин. –– М., 1983. –– С. 73–76.
2. Дорошенко С. І. Вступ до мовознавства : навчальний посібник / С. І. Дорошенко,
П. С. Дудик. –– К. : Вища школа, 1974. –– С. 125–142.
3. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства : підручник / Ю. О. Карпенко. –– К. :
Видавничий центр «Академія», 2006. –– С. 182–218.
4. Кодухов В. И. Введение в языкознание / В. И. Кодухов. –– М., 1987. –– С. 169–
174, 180–184.
5. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства : підручник / М. П. Кочерган. –– К. :
Видавничий центр «Академія», 2004. –– С. 181–209.