Page 59 - 4839
P. 59

Як  стверджує  О.  Ключник  та  Г.  Грицик,  найбільш  типовими
                  лексичними  особливостями  науково-технічної  літератури  є  насиченість
                  тексту     термінами        та    термінологічними         сполученнями.         Терміни
                  представляють собою слова, які мають ті ж лінгвістичні властивості, що й
                  інші одиниці словникового складу, але виражають поняття наукооброблені
                  і  властиві  лише  окремій  галузі  науки  та  техніки.  Терміни  становлять
                  суттєву складову науково-технічних текстів і є однією з головних причин
                  виникнення  труднощів  у  перекладі  з  огляду  на  їх  неоднозначність,
                  відсутність  перекладацьких  відповідників  та  національну  варіативність.
                  А. Я. Коваленко головним прийомом перекладу термінів вважає переклад
                  за  допомогою  лексичного  еквіваленту,  який  представляє  собою  постійну
                  лексичну  відповідність,  яка  точно  співпадає  з  значенням  слова.  Терміни,
                  які  мають  еквіваленти  в  мові  перекладу,  відіграють  важливу  роль  в
                  здійсненні  даного  процесу,  адже  вони  служать  опорними  пунктами  у
                  тексті,  від  яких  залежить  розкриття  значення  інших  слів  та  з’ясування
                  характеру  тексту.  Тому  при  їх  перекладі  дуже  важливо  правильно  вміти
                  знаходити відповідний еквівалент.
                        Дослідження  подібних  проблем  також  висвітлює  А. О. Кульчицька,
                  яка  для  перекладу  термінів-словосполучень  рекомендує  використовувати
                  такі  прийоми:  1)  прийом  опису  –  передачу  слова  за  допомогою
                  поширеного пояснення значення даного слова; 2) переклад за допомогою
                  використання родового  відмінку; 3) прийом калькування, тобто  переклад
                  слова чи словосполучення мови оригіналу за його частинами з наступним
                  складанням  цих  частин;  4)  прийом  транскрибування,  який  передбачає
                  передачу літерами рідної мови звучання слова мови оригіналу; 5) переклад
                  за допомогою використання різних прийменників.
                        До  інших  особливостей  науково-технічної  літератури  відносять
                  широке  вживання  різних  скорочень,  як  тих,  що  зафіксовані  у  словниках,
                  так і авторських, оказіональних, що створені тільки на конкретний випадок
                  і  зафіксовані  лише  в  одному  тексті.  Іншу  особливість  науково-технічної
                  літератури  представляють  інтернаіональні  слова,  які  незважаючи  на
                  схожість  звучання  у  різних  мовах,  відрізняються  в  кожній  мові  своєю
                  семантикою  і  стилістичним  забарвленням,  а  в  теорії  перекладу  відомі  як
                  «фальшиві  друзі  перекладача».  Якщо  лексичні  відмінності  в  тексті  є
                  очевидними, то у граматичному плані вони значно менш виразні, однак не
                  менш різноманітні.
                         Серед  особливостей  граматичної  структури  науково-технічної
                  літератури  Коваленко А. Я.  виокремлює:  1)  наявність  довгих  речень,  які
                  включають велику кількість другорядних і однорядних членів; 2) вживання
                  багатокомпонентних атрибутивних словосполучень; 3) вживання означень,
                  утворених  шляхом  стяжки  цілих  синтаксичних  груп;  4)  вживання
                  синтаксичних  конструкцій,  пасивних  конструкцій,  зворотів;  5)  наявність



                                                              57
   54   55   56   57   58   59   60   61   62   63   64