Page 58 - 4839

будуть із іншого синонімічного ряду, а сам переклад матиме пародійне
звучання.
Найкращі українські перекладачі – Микола Зеров, Максим Рильський,
Валер’ян Підмогильний, Григорій Кочур, Микола Лукаш та інші – були
блискучими знавцями рідної мови. Їхнім перекладам притаманне не лише
багатство словника, але й умотивованість вживання слова з кожного
синонімічного ряду.

5.4 Закономірності перекладу науково-технічнї літератури

У зв’язку з бурхливим розвитком науки та поширенням науково-
технічної інформації зросло значення науково-технічного перекладу, як
засобу передачі накопиченої інформації та знань. Проблематика перекладу
науково-технічної літератури займає одне з провідних місць у сучасному
перекладознавстві. Переклад неодноразово ставав предметом уваги
науковців, які намагались дати різні визначення даного процесу. Вагомий
внесок у розробку проблеми внесли Л.С. Бархударов, В. Е. Бреус,
В. Н. Комісаров, В. В. Коптілов, Я. І. Рецкер, А. В. Федоров, які займались
вивченням особливостей та проблем процесу перекладу загалом та
особливо перекладу науково-технічної літератури. Проаналізувавши праці
вчених у цій галузі, робимо висновок, що переклад науково-технічної
літератури займає окрему площину в царині перекладу, кардинально
відрізняється від перекладів текстів інших галузей певними лексичними,
граматичними та стилістичними особливостями.
Технічний переклад представляє собою вид перекладу, який
допомагає встановити взаєморозуміння між людьми, що говорять різними
мовами. При спрощеному підході під технічним перекладом розуміють
переклад технічних текстів. В основі даного виду перекладу лежить
формальнологічний стиль, який характеризується точністю, неемоційністю
та безособовістю. Даний вид перекладу виник на стику лінгвістики з однієї
сторони і науки та техніки з іншої. Тому переклад наукової та технічної
літератури потрібно розглядати як з точки зору перекладознавства, так і з
наукової і технічної позиції. А. Л. Пумпянський, на основі фактичного
мовного матеріалу різних галузей науки та техніки, проводив дослідження
на виявлення об’єктивних закономірностей перекладу наукової та
технічної літератури. На основі проведеного дослідження зробив висновок,
що в науковій та технічній літературі використовуються ті ж самі мовні
засоби, що і в інших видах письмової комунікації, але окремі лексичні та
граматичні компоненти мають зовсім інше значення. В зв’язку з цим перед
лінгвістами стоїть важливе завдання – виявити і описати специфіку
вживання в науці та техніці даних мовних компонентів, та розробити
способи адекватного та точного перекладу даних одиниць на інші мови.

56