Page 55 - 4839

Every cloud has a silver lining – Немає такого лихого, що б на добре не
вийшло.
A bird in the hand is worth two in the bush – Краще синиця в жмені, аніж
журавель у небі.
Проте, на думку М. Стріхи, «одомашнювання» в перекладі має свої
межі. Перекладаючи англійський текст, аж ніяк не можна вжити іншого
українського відповідника останньої з приказок: «Краще живий хорунжий,
аніж мертвий сотник». Адже це призведе до неприпустимого зміщення в
просторі й часі: персонажі, які живуть десь над Темзою, раптом
перенесуться над Ворсклу й заговорять мовою «Наталки-Полтавки»
Котляревського (звідти ту приказку й узято).
Так само, на думку Чуковського, російський перекладач, маючи до
справи з англійською приказкою «Ні, Темзи він підпалити не зуміє» (так
говорять про недалеку людину), не має жодного права замінити Темзу на
Волгу. Але може вжити російський аналог: «Він пороху не вигадає».
Отже, якихось універсальних порад тут запропонувати не можна. У
кожному окремому випадкові все визначатиме досвід і смак перекладача.
Особливою проблемою є відтворення в перекладі реалій – тобто слів,
які позначають поняття, пов’язані з національним колоритом і традиціями,
що не мають відповідників в інших мовах. Свою специфіку має
відтворення побутових реалій, етнографічних та міфологічних реалій,
реалій світу природи й реалій, пов’язаних із сучасним адміністративно-
терироріальним устроєм і громадським життям тощо.
Як наголошує відомий український перекладознавець Р. Зорівчак,
існує багато способів відтворення реалій: пряма транслітерація слова, його
«калькування», пояснювальний переклад, перифраза, комбінована
реномінація (транскрипція плюс перифраза) тощо. Так, перекладаючи
японський текст, на означення традиційної японської рисової горілки, яку
п’ють підігрітою, пекладач може вжити слово «саке» (транслітерація),
словосполучення «гаряча рисова горілка» (пояснюючий переклад),
словосполучення «рисова горілка – саке» (комбінована реномінація).
Втім, разом із глобалізаційними процесами й поширенням мережі
японських ресторанів слова «саке» чи «суші» увійшли в багато мов світу (у
т.ч. і в українську) і вже не потребують перекладу.
Особливо складними є так звані «приховані», асоціативні реалії, де
важать конотації, що стоять за певним словом. Скажімо, слово «калина» в
українських піснях звучить не так на означення певного ботанічного виду,
як символ дівочої чистоти, або червоної барви. В англійській мові
відносним відповідником української асоціативної реалії «калина» може
виступати аж ніяк не словниковий відповідник «snowball tree”, який уже
своїм звучанням нагадує про білий сніг, а журавлина («cranberry”), яка
також вживається у фольклорі й літературі з відповідною семантикою
дівочої чистоти й білої барви. Її й можна поставити замість калини,

53