Page 54 - 4839

Broad axe – не «широка сокира», а теслярська сокира.
Red herring – не «червоний оселедець», а копчений.
Sealing-wax – не «воскова печатка», а сургуч.
Night – не тільки «ніч», але й вечір, і це найчастіше («this night in the
theatre” – «цього вечора в театрі»).
China – не тільки «Китай», але й порцеляна (китайська порцеляна у
давнину надзвичайно цінувалася).
Highwayman – не так «людина з широкого шляху», як розбійник.
Old George – не так «Старий Джордж», як диявол.
Compositor – не «композитор» (який насправді «composer”), а
набірник з друкарні. Сьогодні цей фах уже «вимер», як і фах сажотруса чи
візника, але коли Шерлок Холмс, побачивши руки, забруднені
друкарською фарбою, проникливо здогадується, що цей чоловік –
композитор, це однак викличе здивування в читача.
Chair – не лише «стілець», але й також і крісло, і кафедра, і голова на
певному засіданні чи зборах. Коли на конференції хтось вигукує “Chair!” –
це саме звернення до голови, а не вигук «Крісло!»
Public house – в Англії зовсім не «публічний будинок» (притон
розпусти), а цілком респектабельна й скромна пивничка.
Complexion – не «комплекція», але колір обличчя.
Scandal – не лише «скандал», але найчастіше – лихослів’я, плітка.
Intelligent – не «інтелігент», а просто тямущий. Коли мати говорить,
що її мала дитина є «іntelligent» - йдеться просто про тямущу дитину.
Novel – не «новела», а роман.
Gross – не «великий» (як у німецькій мові), але грубий, ганебний,
відворотний.
Sweetheart – не “солодке серце», а просто «любий» чи «люба».
Список таких часто повторюваних помилок можна продовжувати.
Порадою для перекладача можуть бути різні словники (не лише загальні, а
й фразеологічні, лінгвокраїнознавчі тощо). А найголовніше – почуття
здорового глузду й переконаність: автор, якого ви перекладаєте, дурниць
не говорить. (Звичайно, сказане незастосовне до так званої абсурдистської
літератури ХХ століття – творів Йонеско, Беккета тощо, герої яких часто
навмисне промовляють дурниці; але такі тексти – в світовій літературі
радше виняток). То ж і не поспішайте йому їх приписувати – навіть якщо
перше словникове значення слова з оригіналу й спонукає таку дурницю в
перекладі сконструювати. Краше ще раз уважно вчитатися в оригінал і
перевірити: а чи не має це слово ще й другого чи третього значення.
Окремі проблеми ставить перед перекладачем переклад приказок. У
ряді випадків доречна «українізація» таких приказок:
A word spoken is past recalling – Слово не горобець, вилетить – не
впіймаєш.
Let the sleeping dog lie – Не буди лиха, поки тихо.

52