Page 54 - 4839
P. 54

Broad axe – не «широка сокира», а теслярська сокира.
                  Red herring – не «червоний оселедець», а копчений.
                  Sealing-wax – не «воскова печатка», а сургуч.
                  Night – не тільки «ніч», але й вечір, і це найчастіше («this night in the
            theatre” – «цього вечора в театрі»).
                  China –  не тільки  «Китай», але й  порцеляна (китайська порцеляна  у
            давнину надзвичайно цінувалася).
                  Highwayman – не так «людина з широкого шляху», як розбійник.
                  Old George – не так «Старий Джордж», як диявол.
                  Compositor  –  не  «композитор»  (який  насправді  «composer”),  а
            набірник з друкарні. Сьогодні цей фах уже «вимер», як і фах сажотруса чи
            візника,  але  коли  Шерлок  Холмс,  побачивши  руки,  забруднені
            друкарською  фарбою,  проникливо  здогадується,  що  цей  чоловік  –
            композитор, це однак викличе здивування в читача.
                  Chair – не лише «стілець», але й також і крісло, і кафедра, і голова на
            певному засіданні чи зборах. Коли на конференції хтось вигукує “Chair!” –
            це саме звернення до голови, а не вигук «Крісло!»
                  Public  house  –  в  Англії  зовсім  не  «публічний  будинок»  (притон
            розпусти), а цілком респектабельна й скромна пивничка.
                  Complexion – не «комплекція», але колір обличчя.
                  Scandal – не лише «скандал», але найчастіше – лихослів’я, плітка.
                  Intelligent – не «інтелігент», а просто тямущий. Коли мати говорить,
            що її мала дитина є «іntelligent» - йдеться просто про тямущу дитину.
                  Novel – не «новела», а роман.
                  Gross  –  не  «великий»  (як  у  німецькій  мові),  але  грубий,  ганебний,
            відворотний.
                  Sweetheart – не “солодке серце», а просто «любий» чи «люба».
                  Список  таких  часто  повторюваних  помилок  можна  продовжувати.
            Порадою для перекладача можуть бути різні словники (не лише загальні, а
            й  фразеологічні,  лінгвокраїнознавчі  тощо).  А  найголовніше  –  почуття
            здорового глузду й переконаність: автор, якого ви перекладаєте, дурниць
            не говорить. (Звичайно, сказане незастосовне до так званої абсурдистської
            літератури ХХ століття – творів Йонеско, Беккета тощо, герої яких часто
            навмисне  промовляють  дурниці;  але  такі  тексти  –  в  світовій  літературі
            радше виняток). То ж і не поспішайте йому їх приписувати – навіть якщо
            перше словникове значення слова з оригіналу й спонукає таку дурницю в
            перекладі  сконструювати.  Краше  ще  раз  уважно  вчитатися  в  оригінал  і
            перевірити: а чи не має це слово ще й другого чи третього значення.
                  Окремі  проблеми  ставить  перед  перекладачем  переклад  приказок.  У
            ряді випадків доречна «українізація» таких приказок:
                  A  word  spoken  is  past  recalling  –  Слово  не  горобець,  вилетить  –  не
            впіймаєш.
                  Let the sleeping dog lie – Не буди лиха, поки тихо.

                                                        52
   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58   59