Page 27 - 4839

відбулося значним чином завдяки перекладам шумерських текстів.
Вважають також, що знаменита "Поема про Гільгамеша" має шумерське
походження.
Греко-римська антична епоха стала власне першою істотно відчутною
епохою перекладу. Вже формуються перші перекладацькі концепції,
наукова та практична вартість яких актуальна і сьогодні. Римляни активно
перекладають з грецької наявні літературні твори.
Саме завдяки перекладу Рим зміг осягнути для себе найбагатше
культурне надбання стародавньої Греції і долучитися до нього. У 240 році
до н.е. грецький раб Лівій Андронік створив латинську версію Одіссеї і
тим самим відкрив суворим римлянам ворота до скарбниці грецької
літератури. Внаслідок цього переклад у Римі розцвів. Та й великі римські
посли й оратори – Теренцій, Цицерон, Горацій, Вергілій – усі були
блискучими перекладачами. У ІІ-ІІІ ст. до н. е. в царині перекладу
відомими особистостями виступають Квінт Енній, який творчо використав
спадок трагедій Еврипіда, Тит Макцій Плавт, який будував свої комедії на
основі грецьких Публій Теренцій Афр, який переклав з грецької близько
100 комедій. Найвидатнішим перекладачем класичного періоду був
Цицерон (106-43 роки до Р. Хр.). Він запропонував концепцію "емуляції",
конкуруючого відтворення. Його теоретичні роздуми про переклад
пронизані патріотичною самосвідомістю. Він застерігає від "рабського
наслідування". Ціцерон вимагає не дослівного перекладу, а передачі
головної суті оригіналу, хоча водночас він домагається якнайточнішої
передачі філософських термінів з грецької мови, найперше промов Есхіна
та Демосфена. Проте один із наступників Цицерона – філолог І століття
н.е. Квінтіліон – відійшов від його настанов у бік "суперництва", змагання
з автором оригіналу, поклавши тим самим початок тенденції так званого
вільного перекладу.
Цій суто римській традиції протиставляє свої погляди автор, який
увійшов в історію перекладу під ім'ям Ієроніма Стридонського (св.
Ієроніма), і його вважають перекладачем першої визнаної автентичної
латинської версії Біблії (400 р.н.е.). Народився Ієронім у містечку Стридон
(область між Далмацією та Паннонією). Згодом батьки – християни
посилають його вчитися до Риму, де він здобув глибокі знання з класичної
літератури, східної філософії та права.У пустелі на терені сучасної Сирії
два роки проводить у каятті, присвячуючи себе вивченню святого Письма
та гебрайської мови. В Антіохії Ієронім висвячується на священика і з 382
року працює в Римі секретарем, перекладачем і радником Папи Дамаса І,
який доручив йому зробити переклад та ревізію біблійних текстів Нового
Заповіту, використовуючи як першоджерело офіційно визнані грецькі
манускрипти. Він перший в історії перекладає Старий Заповіт із
гебрейської мови на латину безпосередньо з оригіналу. Святим його було
проголошено вже в VІІІ ст. Це був один із тих святих, які між ХІV та ХVІІ

25