Page 44 - 4829

проблеми та теорії існують як символічні об’єкти, які є
виразами наших ментальних станів. В протилежність їм я
вважаю, що всі ці явища та їх зміст не можна віднести до
другого світу. Розглянемо два експерименти. Експеримент 1.
Уявимо, що всі наші машини та знаряддя праці зруйновані, а
також знищенні наші суб’єктивні знання, включаючи знання
про знаряддя праці та вміння ними користуватись. Проте
бібліотека та наше вміння вчитись залишились. Відповідно ми
можемо відбудувати наш світ. Експеримент 2. Якщо будуть
разом зі знаряддями праці зруйновані бібліотеки та наша
здатність вчитись, тоді ми нічого не відбудуємо. Тому
автономність третього світу можлива, але не досить зрозуміла
нам… «Я хочу обґрунтувати три головні тези. Моя перша теза
полягає в тому, що існують два різні значення понять знання
або мислення: 1) знання в суб’єктивному смислі, яке
складається з розуму та здатності мислити певним чином; 2)
знання в об’єктивному смислі, яке складається з проблем,
теорій та міркувань. Об’єктивне знання це знання без того,
хто пізнає. Моя друга теза полягає в тому, що епістемологія
має вивчати наукові проблеми та проблемні ситуації, як
автономну реальність. Вчені мають не покладатись на те, що
їх дослідження призведуть до збільшення знань третього
світу. Вони мають рухатись шляхом здогадок. Третя тазе
полягає в тому, що дослідження третього світу може
допомогти в розумінні другого світу, проте протилежний
шлях є невірним… «Треба розуміти, що третій світ є
природним продуктом людини, як павутина є продуктом
павука. Цей світ є автономним, хоча і має впливи ззовні. За
допомогою взаємодії між нами та третім світом відбувається
зростання наукових знань» [1, с. 439-447].
«В своїй книзі я хочу показати ті складнощі, з якими
зіткнулась наша цивілізація, метою якої мала б бути
гуманність та розумність. Наша цивілізація досі не змогла

44