Page 22 - 4818
P. 22
n
яких значень із простору R , тобто фазові обмеження відсутні.
Вважатимемо також, що на вектор управління
ut 1 ,...,t u t накладаються обмеження:
u
r
u KH ,t t , U R , ,t t t , (1.4.4)
r
ut
1
2 1 2
де f xu 1 ,x u , ..., f n ,xu – вектор-функція, неперервна за
f
,
всіма змінними і неперервно-диференційована за змінними x ;
, t – лінійний простір кусково-неперервних на ,tt
KHt 1 2 1 2
функцій.
Необхідно знайти таке допустиме управління , що
ut
1
переводить систему з фазового стану t x у фазовий стан
x
1
2
,
x t 2 x , причому відповідний допустимий процес x tu t
надає мінімального значення функціоналу
t 2
J ,xu f 0 x t ,u t dt , (1.4.5)
t 1
де функція f 0 xt ,u t неперервна за сукупністю усіх змінних
і неперервно-диференційована за змінними x.
Вважатимемо, що час управління t 1 t – довільний,
2
тобто кожному допустимому процесу, на якому система
переходить зі стану x 1 xt 1 2 , відповідають
у стан x
xt
2
свої моменти часу t і t .
2
1
Мають місце такі властивості оптимальних управлінь і
траєкторій задачі (1.4.1), (1.4.3)–(1.4.5):
1) властивості управлінь не змінюються при зміщенні
вздовж осі t. Отже, якщо управління , t ,t t , переводить
ut
1
2
1
2
систему зі стану x у стан x , а цільовий функціонал на
відповідному допустимому процесі приймає значення J , то для
кожного h управління ut h , t , h t h також переводить
t
1 2
1
2
систему зі стану x в стан x і цільовий функціонал при цьому
набуває значення J (рис. 1.4.1);
22