Page 19 - 4818
P. 19

Теорема  (без  доведення):  якщо  функції  x tu t ,
                                                                                                     ( )
                                                                                              (),
                                                                                                    k
                                                                                             i
                i   1,..., ;n k   1,...,m доставляють екстремум функціоналу (1.3.1),
               задовольняють  рівняння  зв’язку (1.3.3)  та  крайовим  умовам
               (1.3.2),  то  існують  такі  множники                      i ()t ,  що  ці  функції

               задовольняють рівнянням (1.3.5) для функціоналу (1.3.4).

                        Приклад: знайти екстремалі функціоналу
                                                  t 1
                                                               
                                            F      qx   2  u dt , q    0
                                                              2
                                                 t 0
               на зв’язках
                                                     x   ax bu

               при граничних умовах
                                               x ()t   x 0  , x ( )t   x .
                                                  0
                                                                  1
                                                                         1
                        Допоміжний функціонал набуває вигляду:
                               t 1                                            t 1
                         F   1       qx   2  u   2    ()(t x   ax bu     ) dt        0   ( , , )x u   dt .

                               t 0                                            t 0
                        Тоді рівняння Ейлера-Лагранжа набувають вигляду:
                                                      d         
                                                   0          0      0;
                                                  x    dt    x     
                                                              
                                                      d        
                                                   0          0      0;
                                                  u    dt     u   
                                                       d     
                                                    0        0        0.
                                                     dt         


                                                                       
                        З урахуванням           0    0;      0    0;      0      одержуємо:
                                               u                        x   
                                  2qx a  ;        2qx a      ;
                                                                                       
                                                                                2qx a ;
                              2u    b  ;                  b 2       
                                                                                        
                                                   x    ax     ,     2x     2ax b   .
                                      
                             x    ax bu  ,                  2








                                                             19
   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24