Page 27 - 4818
P. 27
n
H ,,xu j j f , x u , (1.4.9)
j 0
що називається функцією Гамільтона, де 0 ,..., n –
вектор спряжених змінних. Точну верхню границю значень цієї
функції за змінною uU при фіксованих і x позначимо через
M , x supH , ,x u .
uU
Має місце наступна теорема.
*
Теорема (принцип максимуму). Якщо управління ut ,
t ,t t і відповідна йому фазова траєкторія t оптимальні,
*
x
2
1
то існує така ненульова вектор-функція * t , що відповідає
*
*
функціям x t і ut (тобто задовольняє спряжену систему
*
*
ut
x
(1.4.8) з функціями t і ), що:
1) функція H * ,t * , u від змінної u u 1 r ,..., u
x t
набуває максимуму в точці u u * t для будь-якого ,t t t 2 :
1
*
t ,t t : H 1 2 * ,t x * ,t u t M * t * , x t ;
2) у кінцевий момент часу t має місце співвідношення
2
*
0 * 0t 2 , M * ,t 2 x t 2 0.
Умови теореми дозволяють серед усіх траєкторій, що
2
1
проходять через дві задані точки x і x , виділити окремі
траєкторії, серед яких перебуває і оптимальна траєкторія, якщо
вона існує. Ці умови є необхідними, але не достатніми. Потрібна
подальша перевірка знайдених траєкторій на оптимальність.
Тільки в найпростішому випадку, коли знайдено лише одну
траєкторію, а з деяких міркувань відомо, що оптимальний
розв’язок існує, можна стверджувати, що знайдена траєкторія і є
оптимальною.
Якщо принципу максимуму задовольняють кілька
траєкторій, то для виявлення серед них оптимальної треба
застосовувати додаткові умови. Іноді вдається відокремити
сторонні траєкторії, порівнюючи значення цільового функціоналу.
27