Page 18 - 4802

– обов’язкове розпорядження (наказ, заборона і т. п.);
– єднальні заходи (консультації, компроміси);
– рекомендації, побажання (порада, роз’яснення, пропозиція, спілкування і
т. п.).
Організаційно-адміністративні методи відрізняє від інших чітка адресність
директив, обов’язковість виконання розпоряджень і вказівок: їх невиконання
розглядається як пряме порушення виконавської дисципліни і спричиняє
визначені стягнення. Це переважно примусові методи, що зберігають свою силу
доти, поки праця не перетворюється на першу життєву необхідність.
Реалізація управлінських рішень, особливо при безпосередньому
управлінні здійснюється за допомогою організаційно-адміністративного чи
економічного методу.
Організаційно-адміністративний метод пов’язаний з прийняттям і
реалізацією безпосередніх управлінських рішень-директив. Цей метод
заснований на реалізації державою своїх функцій з управління, відображених у
законодавстві. Це акти прямої дії: вилучення чи надання земель, зонування
земель, заходи щодо вивчення земель і їх реалізація. Правовий метод
виявляється при опосередкованому управлінні, коли створюване законодавство
і нормативи використання земель змушують суб’єктів земельних відносин
приймати потрібні державні рішення. Економічний метод допускає створення
економічних стимулів і показників, що забезпечують реалізацію державної
політики в галузі землекористування.
Усі методи повинні застосовуватися при здійсненні системи управління
земельними ресурсами. При виробленні цілей і критеріїв оцінки ефективності
управління необхідно з достатньою точністю визначити методи реалізації
кожної функції для формування економічно ефективної системи управління
земельними ресурсами.

2.2. Метод системного аналізу
Як методологію вивчення об’єктів управлінського аналізу рекомендуємо
системний підхід, який являє собою форму застосування теорії пізнання і
діалектики до дослідження процесів, що відбуваються у природі, суспільстві,
мисленні.
Сутність системного підходу полягає в реалізації вимог загальної теорії
систем, відповідно до якої кожен об’єкт у процесі його дослідження
розглядається як велика і складна система й одночасно як елемент ще більшої
системи.
Поняття «система» є базовим для всієї теорії управління. Існує безліч
дефініцій поняття системи, що вносить плутанину в її розуміння. З нашого
погляду система – це сукупність внутрішньо пов’язаних компонентів,
спрямованих до деякої кінцевої мети, а система управління земельними
ресурсами як деяка цілісність, що складається з взаємозалежних підсистем,
кожна з яких вносить свій вклад у характеристику системи використання та
охорони земель в Україні.
Отже, система – це безліч пов’язаних один з одним взаємозалежних

18