Page 21 - 4802
P. 21
3) при землеустрої створюються оптимальні (для певного рівня розвитку
продуктивних сил і виробничих відносин) організаційно-територіальні умови
землеволодіння і землекористування, що важливо на стадії формування
ринкової економіки і ринкового приватного землекористування.
Отже, землеустрій виступає як державний важіль регулювання
землеволодіння і землекористування при будь-яких змінах земельних відносин.
Під час широкомасштабних земельних і економічних перетворень, якими є
аграрна і земельна реформи, повсюдної реорганізації виробництва і територій,
перерозподілу земель першочергового значення набуває землеустрій. У процесі
землеустрою повинен забезпечуватись перехід до нового земельного ладу з
новими формами господарювання, землеволодіння і землекористування,
оскільки основним змістом його, відповідно до ст. 184 Земельного кодексу
України, є:
а) встановлення (відновлення) на місцевості меж адміністративно-
територіальних утворень, землеволодінь і землекористувань;
б) розробка загальнодержавної та регіональних програм використання і
охорони земель;
в) складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних
обґрунтувань використання і охорони земель відповідних адміністративно-
територіальних утворень;
г) обґрунтування встановлення меж територій з особливими
природоохоронними, рекреаційними і заповідними режимами;
д) складання проектів упорядкування існуючих землеволодінь і
землекористувань та створення нових;
е) складання проектів відведення земельних ділянок;
є) встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок;
ж) підготовка документів, що посвідчують право власності або
користування землею;
з) складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне
обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів
щодо охорони земель;
и) розроблення іншої землевпорядної документації, пов’язаної з
використанням і охороною земель;
і) здійснення авторського нагляду за виконанням проектів з використання і
охорони земель.
Таким чином, шляхом здійснення землеустрою державою реалізовуються
три функції управління земельними ресурсами:
1. Створення інформаційної бази для вироблення управлінських рішень та
їх моніторинг.
2. Розробка управлінських рішень у процесі прогнозування і проектування
використання земель.
3. Здійснення управлінського рішення шляхом перерозподілу земель
(вилучення, відведення), організації заходів з поліпшення та охорони земель,
облаштування і оформлення правового режиму землекористування,
економічного стимулювання раціонального землекористування.
21