Page 14 - 4802

2. МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ РЕСУРСАМИ

2.1. Поняття методів управління земельними ресурсами
До основних організаційних дій з управління земельними ресурсами
належать:
1) планування, тобто визначення і постановка цілей, завдань і методів
ухвалення рішення для досягнення найбільш ефективного і раціонального
землекористування;
2) організація управлінської структури з визначенням ролі і завдань
кожного підрозділу;
3) мотивація, тобто створення внутрішнього спонукання управлінських
структур до необхідних дій;
4) контроль, тобто процес забезпечення досягнення цілей управління.
Ухвалення рішення пов’язане з великим числом можливих комбінацій
потенційних управлінських дій. Основними етапами ухвалення рішення з
управління земельними ресурсами є такі:
– постановка завдання;
– пошук інформації;
– визначення умов існування об’єкта управління і пов’язаних з ним
структур;
– визначення кола користувачів;
– визначення запитів землекористувачів;
– дослідження поводження споживачів передбачуваного управлінського
рішення і дії;
– нагромадження, систематизація й аналіз даних про об’єкт керування;
– розрахунок можливої ефективності;
– здійснення пілот-проекту;
– розрахунок фактичної ефективності або її моделювання;
– вибір варіанта й ухвалення управлінського рішення.
Визначальним етапом є постановка завдання й ухвалення управлінського
рішення. Прийняття управлінських рішень допускає визначення критерію і
виявлення умов об’єкта управління.
При постановці завдання управління велике значення мають:
– аналіз і врахування умов управління;
– визначення критерію ухвалення рішення;
– вибір методів аналізу умов існування об’єктів управління і моделювання
процесів управління.
Разом з тим, на умови управління земельними ресурсами мають вплив такі
фактори:
– економічна стабільність у суспільстві й регіоні;
– загальний стан законодавчої бази;
– інформаційне забезпечення;
– період часу ухвалення рішення;
– мажорні – форс-мажорні обставини і т. д.
Суто до управлінських умов слід віднести:

14