Page 23 - 4802

2.5. Метод моделювання
Моделювання – це метод дослідження різних явищ і процесів, вироблення
варіантів управлінських рішень. Моделювання ґрунтується на заміщенні
реальних об’єктів їх умовними зразками, аналогами. Методом моделювання
описуються структура об’єкта (статична модель), процес його функціонування і
розвитку (динамічна модель). У моделі відтворюються властивості, зв’язки,
тенденції досліджуваних систем і процесів, що дає змогу оцінити їх стан,
зробити прогноз, прийняти обґрунтоване рішення. Форми моделювання
різноманітні і залежать від видів структурних моделей та сфери застосування.
Виділяють предметне і знакове моделювання. Предметне припускає
створення моделей, що відтворюють просторово-тимчасові, функціональні,
структурні й інші властивості оригіналу (конкретно-наукові моделі). Знакове
полягає в репрезентації параметрів об’єкта за допомогою символів, схем,
формул, пропозицій мови (логіко-математичні моделі). Гносеологічний зміст
моделювання утворює основу для переносу результатів, одержаних у ході
вивчення моделей, на оригінал.
Моделювання систем управління земельними ресурсами є одним з
найважливіших напрямів процесу пізнання управлінської діяльності й
управлінських відносин і тому виступає як найважливіша функція управління
поряд з нормативно-ціннісним регулюванням й інформаційним забезпеченням.
Під управлінським моделюванням розуміється процес побудови і
дослідження аналогів реальних явищ, об’єктів, процесів, у яких відображені
найважливіші, з погляду мети управління або дослідження, властивості й
опущені другорядні, малоістотні. Наприклад, нормативна модель системи
управління дає можливість уявити в основних рисах удосконалену систему
управління, взаємозалежну за всіма її підсистемами і елементами.
На особливу увагу сьогодні заслуговує імітаційне моделювання, що
повторює функції або розвиток соціального явища. Види імітаційних моделей
можуть бути різними. Серед них виділяються ігрові (люди виконують ігрові
ролі); машинні (комп’ютерні аналоги) і людино-машинні моделі. Останні
являють собою діалогові комп’ютерні системи, що імітують реальні соціальні
процеси з активним використанням евристичних даних, які одержують у
процесі взаємодії з людиною, що є експертом у галузі знання або практики.
У комп’ютерному імітаційному моделюванні (машинне і людино-
машинне) об’єкт вивчення і його соціологічна теорія первинні стосовно
методів, експертних оцінок і т. д.
Тут ставиться питання про те, яка з математичних теорій, який
математичний апарат можуть найбільше адекватно описати об’єкт, що
моделюється.
Створення комп’ютерних імітаційних моделей починається з початкової
ідеалізації представлення про об’єкт і створення на його основі першого
варіанта моделі. Робота з моделлю дає можливість з’ясувати, якої інформації
про об’єкт бракує, а яка вимагає уточнення. На основі отриманих даних
будується програма наступних емпіричних досліджень об’єкта, результати яких
допомагають побудувати інший, уточнений варіант його моделі. За

23