Page 22 - 4779
P. 22

овочів,  молока,  молочних  продуктів  та  яєць.  Значне  місце
                            займає риба, особливо у жителів прибережних районів.
                                  Грецька  кухня  багато  чого  успадкувала  від  турецької
                            кухні,  наприклад  кебаб,  каву  по-турецьки,  а  також  східні
                            солодощі:  зацукровані  горіхи  та  фрукти,  лукум  і  халву.  У
                            великій кількості вживають червоний і чорний перець та інші
                            спеції,  прянощі  і  приправи  для  приготування  страв.
                            Національною  стравою  є  боби  або  квасоля,  тушковані  з
                            цибулею і томатом у глиняних горщиках.
                                  Основою  кухонь  країн  Індокитаю  є  рис  і  риба,  що
                            робить  їх  кухні  схожими,  хоча  технологія  приготування  і
                            рецептура  у  кожній  країні  різна.  У  В’єтнамі  рис  варять  у
                            невеликій  кількості  води  з  додаванням  мускатного  горіха,
                            цибулі,  солі  та  вершкового  масла.  На  Філіппінах  рис  часто
                            варять  з  додаванням  гвоздики  та  перцю.  В  Індонезії,  де  до
                            столу подають до 50 страв з рису, рис варять з додаванням
                            різних  спецій, прянощів та приправ
                                  Українська  кухня  з  давніх  часів  відзначалася  великою
                            різноманітністю  страв  і  їх  високими  смаковими  та
                            поживними якостями. Використання для страв різноманітної
                            тваринної  і  рослинної  сировини  і  раціональні  способи
                            приготування  роблять  ці  страви  поживними,  смачними,
                            соковитими і ароматними.
                                  Українська  кухня  створювалася  впродовж  багатьох
                            віків,  тому  вона  відбиває  не  тільки  історичний  розвиток
                            народу, його звичаї, смаки, а й соціальні умови, природні та
                            кліматичні  особливості  території.  Літописи,  археологічні
                            розкопки  свідчать  про  багатство  і  різноманітність  їжі,  що
                            споживалась  у  період  Київської  Русі.  Окрім  продуктів
                            переробки  зерна  і  різних  овочів  (капусти,  ріпи,цибулі,
                            часнику)  до  складу  їжі  входило  м’ясо  свійських  тварин
                            (свиней, овець, кіз, корів і телят) і птиць (курей, гусей, качок,
                                                             20
   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27