Page 63 - 4762

Водночас завідувач лабораторією психології масової
комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної
психології Академії педагогічних наук України Л. Найдьонова
розробила модель медіакультури, яка складається з чотирьох
взаємопов’язаних блоків: «реакції» (пошук інформації, її
читання / сканування, ідентифікація / розпізнавання
медіатекстів), «актуалізації» (асиміляція, інтеграція нових
знань, пов’язаних з медіа), «генерації» (інкубація, творча
конвертація, трансформація недійних знань і умінь),
«використання» (передача інформації, інноваційна діяльність,
дослідження в галузі медіа).
Слідуючи ідеям британського вченого Л. Мастерман,
українські вчені в останні роки тісно пов’язують медіаосвіту
із розвитком критичного мислення. При цьому, визнаючи
важливість автономної професійної та масової медіаосвіти,
українські медіапедагоги більшою мірою аналізують
можливості інтегрованої медіаосвіти, зокрема, на
лінгвістичному матеріалі, у підготовці PR-фахівців та ін.
Істотні теоретичні результати в області медіаосвіти отримані
Н. Шубенко (Київський університет ім. Б. Грінченка).
Науковець обґрунтувала модель формування медіакультури
майбутнього вчителя музики засобами аудіовізуальних
мистецтв, заснованої на мотиваційному забезпеченні
медіадіяльності студентів на основі ціннісних відносин до
артефактів медіакультури; на принципах педагогічної
інтеграції з акцентуванням уваги на художньо-перцептивних
процесах в сучасному мистецтві; на оновлення професійної
підготовки майбутнього вчителя музики завдяки введенню
аудіовізуальних медіатекстів в навчальний процес; на
розвитку медіакомпетентності. Ю. Казаков досліджував
педагогічні умови використання медіаосвіти в процесі
професійної підготовки майбутніх вчителів. І. Курліщук
розглянула педагогічні основи соціалізації студентської
молоді засобами масової комунікації. О. Янишин

61