Page 59 - 4762

спілкування з мас-медіа, ґрунтуючись на гуманістичних
ідеалах і цінностях. А в широкому сенсі медіаосвіта – це
освіта у медійній сфері.
Особливу цінність курсу медіаосвіти педагоги
вбачають у націленості на розвиток комунікаційних якостей у
дітей та підлітків, тому вони вважають доцільним вводити
медіакурс на другому рівні освіти – в середніх класах.
Найвідоміші моделі медіаосвіти – моделі А. Спічкіна,
Ю. Усова, О. Федорова, І. Челишевої, А. Шарікова та
міжпредметна модель Л. Зазнобіної.
Кафедра ЮНЕСКО факультету журналістики МДУ
ім. М. Ломоносова, спираючись на британську модель
медіаосвіти, розробила комплекс програм, розрахований на
чотири рівні опанування знаннями про медіа та розвиток
навичок для цього. Ця кафедра також опублікувала «Типовий
проект курсу медіаосвіти для учнів 7–8 класів середньої
школи».
У Росії створено концепцію медіаосвіти у середній
освітній школі, розроблено Стандарт медіаосвіти, інтегрованої
у гуманітарні та природничо-наукові дисципліни загальної і
середньої загальної освіти, ведеться й про основні моделі
медіаосвіти
Попри достатньо глибоке усвідомлення важливості
медіаосвіти в Росії, на практиці системне впровадження
предметного та міжпредметного навчання медіа реалізується
силами одинаків-ентузіастів. Більше уваги до
медіаграмотності учнів приділяють спеціалізовані
журналістські класи, класи з гуманітарним профілем та гуртки
та шкільні видання. Електронних видань і веб-сайтів у
російських школах поки що небагато.
Провідний російський теоретик медіаосвіти
О. Федоров, керуючись працями західних науковців, виділив
вісім теорій медіаосвіти. За О. В. Федоровим, медіаосвіта – це
процес розвитку особистості засобами і на матеріалі мас-медіа

57