Page 52 - 4762

життєвого досвіду своєї аудиторії, враховувати соціальні й
1
економічні умови студентів .
Медіаосвіта в Австралії. Австралійській медіаосвіті
притаманний критичний, аналітичний підхід. Вирішальну
роль у запровадженні та наданні медіа освіті політично
свідомого характеру відіграв Союз учителів медіаосвіти
Австралії (АТОМ – Australian Teachers of Media), діяльність
якого особливо поширена у великих містах Австралії:
Мельбурні, Сіднеї та ін. У ході реформа освіти 1970-х років
профінансовано професійну розробку семінарів для
медіаосвітян штату Західна Австралія. На даний час активне
вивчення медіа включено до навчальних програм із мов,
гуманітарних наук та предметів технічного циклу і в решті
штатів Австралії.
У 1991 р., оцінюючи ефективність медіаосвіти,
міністерство освіти Західної Австралії запропонувало
слухачам проаналізувати різноманітні рекламні оголошення з
періодичних видань. На основі аналізу результатів
оцінювання, виявлено, що, хоча переважна більшість
студентів набули основних навичок медіаграмотності (як-от,
уміння розпізнавати стереотипи), тільки деякі з них змогли
встановити вплив цих стереотипів на реальне життя. це
пояснюється браком життєвого досвіду у підлітків.
Медіаосвіта у США. У Сполучених Штатах Америки
до 1970-х рр. не існувало організованого руху за
медіаграмотність. Піонерами медіаосвіти США вважають
Дж. Калкіна (John Culkin) та Т. Ходжкінсона (Tony
Hodgkinson), які своїми статтями та семінарами надихнули
першу генерацію медіаосвітян. У 1969 р. Національна
Освітянська Асоціація прийняла резолюцію, яка

1
Morgan R. Provocations for a Media Education in Small Letters /
Robert Morgan // Teaching Popular Culture: Beyond Radical Pedagogy: [ed.
D. Buckingham ]. – London : University College London, 1998. – P. 107–131.

50